Про це заступник голови місії ОБСЄ Олександр Хуг заявив в інтерв’ю німецькому виданню DW.
Він розповів, що місія відмічала зменшення кількості порушень вздовж лінії зіткнення:
“А на початку року ми зареєстрували зворотну тенденцію. Ця тенденція полягає в тому, що в напрямку лінії зіткнення зафіксовано рух військ, що призвело до нових хвиль напруги, а також боїв у певних регіонах. Йдеться передусім про Горлівку та південь Донецької області, трикутник Комінтернове — Октябр — Павлопіль”.
На питання, хто саме порушує режим тиші, Хуг відповів, що на це питання дуже важко дати відповідь, тому що часто важко з’ясувати, з чого, власне, почався бій.
“Питання радше в тому, що роблять сторони для того, аби створити в цих регіонах зону безпеки. А той факт, що через понад рік після підписання мінських угод війська все ще наближаються один до одного — важко зрозуміти. Адже їхнє зближення автоматично зумовлює підвищення напруги, а напруга знову і знову призводить до нових боїв. Таким чином замість зони безпеки виникає зона з новими небезпеками, а це саме те, про що в Мінську не домовлялися. Там завірили підписами домовленість про створення зони безпеки”, — зазначив Хуг.
Він розповів, що більшість мешканців по обидва боки лінії зіткнення кажуть одне й те ж — далі жити нормальним життям.
“У цих регіонах панує страх. В одному з сіл уздовж лінії зіткнення я спілкувався з маленьким хлопчиком, і він сказав мені (без того, щоб я його до цього якогось заохочував), так-от він сказав, що більше не може вголос говорити про деякі речі у своєму селі, бо батьки пояснили йому, що про дещо більше не можна говорити голосно, а хіба що пошепки. І такий настрій панує уздовж усієї лінії зіткнення. А це чітко показує, що військова логіка, яка переважає у цих регіонах, впливає і на приватне життя їхніх жителів. Це необхідно змінити. А зробити це можна, лише замінивши військову логіку цивільною”.
Олександр Хуг додав, що представники місії також постійно наражаються на небезпеку:
“Наприклад, 7 січня, коли в Горлівці над патрулем спеціальної спостережної місії позбиткувалися представники так званої “ДНР”. Погрожуючи зброєю, їх поклали на землю, головами в сніг. Ноги силою розвели, руки заламали за спину, а потім, як полонених, відвезли до військової будівлі неподалік. Через півгодини цей інцидент було вичерпано, але він чітко демонструє, що небезпека навіть через понад рік конфлікту все ще висока. А неозброєна місія спостерігачів працює в регіоні, сповненому ризиків, що вимагає відповідної підготовки. Чим вищі ризики, тим менше ми можемо пересуватися, а чим менше ми можемо пересуватися, тим гірше ми можемо виконувати свою місію, покликану допомогти сторонам нормалізувати ситуацію в цих регіонах”.