У Києві відкрили виставку «Аеропорт...пекельна смуга»

У Києві відкрили виставку «Аеропорт...пекельна смуга»

Створювалась вона силами співробітників Національного музею історії Великої Вітчизняної війни

У Києві відкрилася виставка «Аеропорт … Пекельна смуга”, присвячена захисникам Донецького аеропорту, легендарним «кіборгам» і 242 дням його оборони. Створювалася вона силами співробітників Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Експонати були зібрані буквально за два тижні. В основному це особисті речі бійців, їх нагороди, ну і звичайно ж серед експонатів можна побачити відстріляні гільзи. На виставці також представлені фотографії Сергія Лойко, зроблені на території аеропорту і кілька фотографій, зроблені самими військовими, говорить старший науковий співробітник Тетяна Стріхарська:

«На виставці представлені речі двох Героїв України.  На жаль Іван Зубков, якому було посмертно присвоєне це звання, і Євгену Межевіку серед живих Героїв України, якому якраз 14 жовтня 2015 го року Указом Президента України йому було присвоєно це почесне звання».

Речі захисників аеропорту Громадське радіо

Аеропорт боронили 242 дні Громадське радіо

Серед особистих речей бійців можна побачити дитячі листи Громадське радіо

У 400 експонатах історія 53 «кіборгів». Серед них – машина Івана Зубкова «Нива». Її йому подарували земляки-волонтери. 20 січня рівно рік тому, він вийшов на зв’язок зі своїми рідними, повідомив, що він під завалами, пізніше його впізнали по колеги службі. Його автомобіль до вересня був на передовій, потім ті ж друзі-волонтери відправили машину на батьківщину, а з дозволу рідних — перегнали в якості експоната на виставку.

Бойова «Нива» Івана Зубкова Громадське радіо

Мітинг

Марія Подолянчук також долучилась до створення експозиції. Вона передала музею берці і флягу свого чоловіка. Частина, у якій ніс службу Євген, передала його записники та форму:

«Мій чоловік дуже-дуже військовий і цих речей дуже-дуже багато ,тому я вже пороздавала ці речі кому могла, тому що зберігати це все…немає просто моральних сил».

Вона згадує, перед загибеллю вони тиждень майже не спілкувались, але саме тоді, їй у душу запала одна фраза:

« У мене тоді була одна фраза на слуху, що гинуть найкращі. Я думала, як це найкращі, якщо в мене чоловік найкращий. Він же живий. Але так сталось, що мій чоловік теж загинув. Коли мені хлопці повідомили, то я казала «Ні, я йому дзвоню, гудок же ж іде». А виявляється, телефон був із ним там у моргу…» 

Речі збирались з усіх куточків України: з Вінницької, Житомирської, Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей. Речі привозили волонтери, рідні воїнів надсилали поштою, зазначила науковий співробітник музею Тетяна Стріхарська.

Валентина Троян з Києва для  «Громадського радіо»

Останнi новини