Кароль Лучка
У суботу 23 січня у Варшаві відбувся черговий марш прихильників польської опозиції проти скандальних рішень нового правого уряду Беати Шидло. На ньому зібралося близько 10 тисяч осіб. Формально мітингувальники вимагали від уряду скасувати нові закони про контроль інтернету поліцією. Також вони виступали проти планів об’єднання посад міністра юстиції і генерального прокурора. Однак марш мав передусім бути узагальненим криком протесту проти «законотворчого бліцкрігу» правлячого ПіСу. Крім варшав’ян, подібні мітинги організували мешканці кількох десятків польських міст.
Марш опозиції був набагато живішим і енергійнішим, ніж організований прихильниками уряду кілька тижнів тому. Хоча і тут, інколи, не бракувало політичного пафосу. На відміну від маршу «ПіС-овців», протестувальники принесли прапори ЄС, а не тільки польську символіку. Кілька людей також тримали радужні прапори ЛГБТ-спільноти.
«Візьму слово на заміну відомого артиста, який зараз, на жаль, запізнюється», – трохи хвилюючись, але і сміючись, розпочав мітинг голова “Комітету захисту демократії” Матеуш Кійовський. Через його нервовий голос видно, що ця донедавна невідома полякам людина, ще не зовсім звикла бути публічною особою. Однак протестувальники енергійно привітали Кійовського оплесками і звуками від малих «вувузел» (пластикових футбольних ріжків).
«Ой, вибачте, пане, ви бачите пана Кійовського? Так?! Прекрасно! Сфотографуєте, будь ласка? Ой, дякую!» – питає у репортера невисока жінка похилого віку.
«Ми не є революціонерами, революціонери це ті, хто зараз знищують державу, які знищують порядок, які силою намагаються реалізувати свої ідеї, а ми хочемо втримати демократію, нашу свободу. Це вони намагаються знищити нашу державу, влаштовуючи революцію. Звичайно, парламентська більшість має право змінювати країну, реалізувати свої обіцянки, але немає права змінювати основу устрою держави, тобто демократії», – дуже спокійним і повільним голосом наголошує Кійовський.
Преставники польської опозиції створили комітет в грудні минулого року у відповідь на «захоплення», на їхню думку, Конституційного суду урядом. Кійовський його голова. Своєю назвою він нагадує легендарний польський “Комітет захисту робітників” (КЗР). У 1976 році його створили польські опозиціонери для захисту працівників заводів, репресованих комуністичною Польщею за антиурядові страйки. «КЗР» був першою легально діючую антиурядовою організацією, яку заснували в соціалістичних країнах.
На мітингу також виступали відомі опозиціонери 80-х років, зокрема Генрик Вуєць. Він один із засновників КЗР, а також радник Броніслава Коморовського, який в минулому році балотувався і програв на президентських виборах Польщі.
«Хотів би подякувати всім тим, хто прийшов сюди на захист тих самих цінностей, за які ми 40 років тому вийшли, хоча ми тоді не думали, що досягнемо чого-небудь. Тому і хотів всіх запросити до цієї впертої і тривалої діяльності і боротьби. В довготривалій перспективі ми можемо багато чого досягнути!», – переконує Вуєць під гарячі оплески учасників.
Незважаючи на лютий мороз суботнього ранку у Варшаві, промови представників різних організацій, пов’язаних з КЗД, тривали понад годину. В них часто звучали повтори, тому інколи вони нагадували проповіді. Хоча мітинг організувала ліберальна опозиція. Попри це, на марш прийшли, в основному, люди похилого або середнього віку.
На це і звернув увагу один із протестувальників Збіґнєв Новак. Він йшов з плакатом, де російською мовою виписана «подяка» лідеру ПіС Ярославові Качинському від президента РФ Володимира Путіна:
«Звичайно, Польща – це ще не Росія, і, звичайно, Качинський це дуже антиросійський політик. Але деякі подібності у їхніх методах починають мене лякати, тому і прийшов сюди з таким плакатом. Мені вже далеко за п’ятдесят, і я бачу, що молодь вже народилась в іншій реальності. Для них демократія – це щось натуральне, тому і прийшло мало молоді. Ми, мабуть, цими маршами ні на що не вплинемо, але хочемо показати, що не всі поляки підтримують уряд. Крім того, під час виборчої кампанії ПіС взагалі не анонсував зміни, які зараз запроваджуються у Конституційному суді», – обурюється Новак.
Популярним серед протестувальників був білорус Віктор. Він прийшов з плакатом «Я з Білорусі і знаю чим це пахне». Попросив не фотографувати його обличчя, побоюючись за «родину, яка все-таки залишається в Білорусі».
«Звичайно, немає порівняння між тим, що у нас і тим, що зараз відбувається у Польщі. Але певні процеси нагадують те, що у нас було, коли Лукашенко вперше прийшов до влади. Зокрема, це зміни в Конституційному суді. У певному сенсі я приїхав сюди через його режим. Тут вже маю родину, дружину польку і зараз бачу, що все йде у тому самому напрямку, що і у нас колись», – вважає він.
Близько 16.00 марш дійшов до Президентського палацу, де ще однією промовою Матеуш Кійовський подякував мітингувальникам за участь. Після цього, його офіційно закінчили.
Кароль Лучка, для “Громадського радіо” (Варшава)