У Литві судять радянських військових за вторгнення на територію країни у 1991 році

Вільнюський окружний суд починає розгляд справи 25-річної давнини про січневі події 1991 року, коли радянські війська вторглися на територію Литви і штурмували телевежу. Підозрюваними проходять переважно громадяни Росії. Вони звинувачуються в порушенні норм міжнародного права і міжнародного гуманітарного права при поводженні з людьми, в тортурах, нанесенні каліцтв і вбивствах, веденні незаконних військових дій і застосуванні заборонених військових засобів.

Як повідомила видавництву ТАСС представник суду Вайда Бітауте, всього підозрюваних — 65 осіб, потерпілих — близько 500 осіб, опитати належить приблизно тисячу свідків.

В ніч з 8 на 9 січня 1991 року в Литву були введені радянські спецпризначенці та Псковська повітрянодесантна дивізія.10 січня 1991 року пролунав ультиматум радянського керівництва з вимогами скасувати незалежність Литви та відновити радянський суверенітет в повному обсязі. Наступного дня радянськими підрозділами розпочався штурм державних та громадських установ, будинків ЗМІ. 

Литва в цей період не мала власних Збройних Сил, але литовський народ вийшов на масовий громадський протест проти радянських військ, став на захист свого суверенітету без зброї та переміг.

Беззбройні литовці, що вийшли на захист свого парламенту, зуміли зупинити просування радянської бронетехніки у Вільнюсі в ніч з 12 на 13 січня 1991 року. Проте під час штурму радянськими військами телевежі 13 січня 1991 року загинуло 15 мирних громадян.

На розшуки пішло 25 років. У рамках розслідування тих подій Вільнюс оголосив у розшук близько 80 осіб, які знаходяться за межами Литви. Це громадяни РФ, Білорусії та України. Оскільки допитати їх не вдавалося, підозрювані були оголошені в міжнародний розшук, Литва отримала європейський ордер на їх затримання.

«Лише Україна виконала наше прохання про правову допомогу та вручила двом особам постанови суду про визнання підозрюваними. Росія і Білорусія відмовляються виконувати наші прохання про правову допомогу», — заявив старший прокурор департаменту кримінального переслідування Генпрокуратури Сімонас Слапшінскас.

Як пояснила пані Бітауте, підозрювані про засідання суду повідомлені мін’юстом балтійської республіки, додатково повістки вислані їм за місцем проживання. За її словами, бони будуть засуджені заочно. За словами Бітауте, на лаві підсудних, найімовірніше, будуть перебувати дві людини.

«Це громадянин Росії Юрій Мель, який проживає в Калінінграді та затриманий в Литві близько двох років тому, а також проживає у Вільнюсі громадянин Росії Геннадій Іванов, у якого в якості запобіжного заходу вилучені особисті документи», — уточнила представник суду.

Росіянина у в’язниці тримають близько двох років Ветеран збройних сил, полковник запасу, 47-річний Мель був затриманий на литовському КПП “Панемуне” у березні 2014 року. Звинувачення стверджує, що він перебував в одному з танків в ніч на 13 січня 1991 при штурмі Вільнюської телевежі.

Справа про січневі події 1991 року є найбільшим процесом в історії судової системи Литви за своїм обсягом. Про завершення розслідування генпрокуратура оголосила в листопаді 2014 року, після чого приступила до складання обвинувального акта, який займає 13 томів. Всього у справі — 709 томів документів. До захисту притягнуто 65 адвокатів, і майже всі вони призначені литовською стороною.

Наступне засідання заплановане на 29 січня, а їх графік розписаний до початку червня. Вільнюс в рамках розслідування цієї справи також хотів опитати як свідка екс-президента СРСР Михайла Горбачова, але отримав відмову.

У свою чергу, генпрокуратура Литви намагалася перекваліфікувати обвинувачення у справі про січневі події, ставлячи підозрюваним в провину злочини проти людяності і військові злочини. Однак той же Вільнюський окружний суд, де починається розгляд, прохання відхилив. Було констатовано, що, згідно з міжнародним правом, подібні злочинні діяння могли бути вчинені лише в умовах війни або окупації. «У 1991 році не було ні воєнного стану, ні збройного конфлікту, ні окупації. Таким чином, не було умов, за якими можна було б застосувати положення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни», — пояснив суд винесене рішення.

Рік тому північноатлантичний альянс НАТО на своєму офіційному каналі Youtube оприлюднив документальний фільм під назвою «Blood Brothers — Чому литовці відчувають біль України?». У стрічці порівнюються події радянського вторгнення у Литву (1991) та російську інтервенцію на територію України (2014). 

 

Ірина Сампан для «Громадського радіо».