«Громадське радіо»
Тривалі суперечки виникли у присутніх через бійців АТО: деякі з членів топонімічної комісії підтримували перейменування на прізвище загиблого на Сході, інші ж пропонували уособити усіх у двох топонімічних назвах: «Героїв Східного фронту» та «Добровольчих батальйонів».
80-річний черкащанин Петро Кривдик живе по вулиці Смілянській, яка ще зовсім недавно була Комсомольською. Чоловік є головою «Всеукраїнського об’єднання ветеранів», називає себе патріотом України. Розповідає, як його батька у 1939 році забрали на війну, назвавши це військовою перепідготовкою. Більше батька Петро Кривдик не бачив:
«Уже давно перейменувать оці вулиці ідолів комуністичних, тому що Україна – незалежна держава і повинна своїх героїв мати. Навіщо нам леніни, сталіни, дзержинські і тому подібне?! Мені імпонують ті назви, які пов’язані з героями, які захищали Україну».
Поряд із Петром сидить 85-річний Василь Сирота, який є учасником Другої Світової війни. З думкою сусіда не погоджується: нинішні черкаські вулиці Рокосовського та Василевського змінювати не хоче, каже: «це наша історія»:
«Ви підтримуєте перейменування вулиць на українькі назви? – Нет. А чого оце Рокосовського, Жукова перейменовувать, якщо вони заслужені люди?! Це – війна, це – історія наша. От я живу на Крупській… Крупська буде «Привокзальна»…ну, може, «Привокзальна» годиться. Або «Володимира Ложнікова», воїна загиблого в АТО… я його не знаю… я не згоден, щоб усі мінять».
Представник цивільного полку «Азов» Данило Майоров запропонував перейменувати дві вулиці з комуністичними назвами: «Орджонікідзе» на вулицю «імені Сергія Амброса» і «Котовського» на вулицю «В’ячеслава Галви». Обоє хлопців загинули під час виконання військових обов’язків на Сході України:
«Ці люди, на яких пропонується перейменувати відповідні вулиці – це бійці полку «Азов», загиблі, відповідно, усі бійці полку, які є зараз, усі представники цивільного корпусу, підтримують цю пропозицію і ми розуміємо загальну тенденцію повернення історичних назв черкаським вулицям, але ми також розуміємо, що ці люди творять сучасну історію і сучасна історія має бути закарбована хоча б у вулицях».
Заступник міського голови, голова топонімічної комісії Олександр Ільченко наголосив, що «сьогоднішні обговорення не передбачаєють голосувань і директивних рішень»:
«Перед нами стоїть дуже важлива задача – те, що ми зробимо найближчого місяця, залишиться в історії нашого міста, може, назавжди. Тому до цього питання треба підходити виважено. Саме тому ми не поспішаємо з цим і постійно намагаємося почути від громадськості пропозиції, щоб не наламати зайвих дров».
Розпорядженням міського голови Черкас Анатолія Бондаренка перейменовано уже 4 черкаські вулиці і парк: Луначарського на вулицю Генерала Момота, вулицю Орджонікідзе – на вулицю Сергія Амброса, вулицю Чекістів – на Привокзальну, Котовського – на Михайла Грушевського (нагадаю, що представники цивільного полку «Азов» просили її замінити на вулицю В’ячеслава Галви). Парк, який раніше носив ім’я 50-річчя Радянської влади» став Сосновим Бором.
Крім того, сьогодні депутати Черкаської міської ради подолали вето міського голови Анатолія Бондаренка і перейменували шість вулиць у місті. Раніше мер наклав заборону на нові назви, зокрема, чимало дискусій у громадськості викликало перейменування вулиці Сєдова на Новопречистенську. Вдруге ветувати рішення Черкаської міської ради Анатолій Бондаренко не може.
Ірина Філенко з Черкас для “Громадського радіо“