Чоловік Лесі Українки Климент Квітка зібрав понад 6000 українських пісень

Климент Квітка, український музикознавець-фольклорист, народився 4 лютого 1880 на Сумщині. Впродовж всього життя К. Квітка зібрав понад 6000 українських та кілька сот білоруських, румунських, молдавських, російських, грецьких пісень та інструментальної музики. Чимало записав їх з голосу Лесі Українки («Народні мелодії з голосу Лесі Українки записав та упорядив Климент Квітка» (Ч. 1. К., 1917; Ч. 2, 1918) та Івана Франка.

Вершиною етнографічного шляху К. Квітки є збірник «Українські народні мелодії» (К., 1922), де вміщено 743 пісенних зразки українських пісень. У 1908 році разом з Лесею Українкою та О. Сластіоном записав мелодії українських народних дум. Записи з фоноваликів транскрибував Філарет Колесса, який серед інших записів видав їх під назвою «Мелодії українських народних дум» (1910–1913 рр.).

Понад 200 мелодій із записів Квітки використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича («Піють півні», «Козака несуть», «Ой сивая зозуленька», «Ой устану я в понеділок» та ін.) створено на мелодії, які записав К. Квітка.

В листопаді 1898 року Леся Українка читала своє оповідання «Над морем» у літературно-артистичному гуртку Київського університету. На тих читаннях був і студент-першокурсник Климент Квітка. Він іще з 16 років захоплювався збиранням народних пісень. Леся тоді запропонувала йому записати від неї пісні, які знала. Співала до останніх днів свого життя.

У 1907 році Квітка з Лесею Українкою приїжджає в Крим — вони були хворі на туберкульоз. Саме Леся наполягла на терміновому переїзді — за 6 років до цього від туберкульозу помер її коханий Сергій Мержинський. Це фактично рятує Квітку. Климент Васильович був у дуже поганому стані. М’який клімат і активне лікування допомогло — кровохаркання припинилося.

Незабаром вони вирішили одружитися. Климент Васильович був молодший від Лесі на 9 років. Повідомлення про їхнє одруження стало великою несподіванкою для родичів. Мати Лесі була категорично проти будь-яких стосунків дочки «з якимось жебраком», як вона презирливо називала Климента Васильовича — людину м’якого характеру, замкнуту, сором’язливу, що пережила в дитинстві глибоку особисту драму — Климент Васильович Квітка виріс у чужій сім’ї, куди постійно приходила його рідна мати з погрозами забрати дитину.

Мабуть, психологічна травма дитинства все життя не давала спокою Климентові Васильовичу. Він був недовірливий, маломовний і потягнувся тільки до Лесі, хворої дівчини, від якої, звичайно, не доводилося чекати обману або зради.

Втім, до Сергія Мержинського мати Лесі Українки ставилася не краще. Незважаючи на негативне ставлення до даного союзу, Ольга Петрівна була змушена погодитися на шлюб дочки. Вони повінчалися в київському Вознесенському храмі на Деміївці.
Подружжя жило в Ялті.

Леся Українка померла в 1913 році. Климент Васильович пережив дружину на 40 років.

Після смерті дружини Климент Васильович продовжує музичну та етнографічну діяльність. У 1917 році він видав фотоскопічним способом двотомник «Мелодії з голосу Лесі Українки».

У 65 років Климент Васильович одружується вдруге, з 25-річною піаністкою Галиною Кащеєвою. Вона захистила дисертацію про українські народні думи і працювала на теоретичному відділенні Московського музичного училища імені Гнєсіних. Шлюб був скептично сприйнятий у музичному середовищі. Галина Кащеєва збиралася написати книгу про чоловіка, але померла від ангіни в 1962 році. Галина Кащеєва, як і Леся Українка, прожила 42 роки.

Рекомендуємо посилання: «Народні пісні, записані з голосу Лесі Українки Климентом Квіткою».

Також, якщо цікаво, в мережі є Електронне зібрання праць Климента Квітки.

За матеріалами Вікіпедії