Для втілення проекту з відродження національно-культурних традицій обрали Дружківку. Місцеві фахівці переконують: у них є матеріальна база, краєзнавчі напрацювання та інтерес і готовність дітей долучитися. Один з таких культурно-освітніх проектів — «Невідомий Донбас». Він має розповісти усій Україні про маловідомі сторінки історії цього краю, від самих його початків.
«Проект „Невідомий Донбас“. Планується історичні факти зібрати в один ланцюг, планується розказувати про події, які відбувалися на Донбасі, про започаткування Донбасу, про персоналії, про те, що відбувається сьогодні на Донбасі, для того, щоб показати, що Донбас — це частина України і це територія, на якій відбуваються певні процеси на благо країни», — розповідає Юлія Пивовар , керівник Дружківського міського відділу культури.
Для реалізації проекту по інтеграції Донеччини в культурний простір України до Дружківки приїхав директор Національного музею імені Т. Шевченка Дмитро Стус. У місцевому історико-художньому музеї оглянув експонати, привіз власні напрацювання.
Зокрема, Дмитро Стус переконаний: музей треба «осучаснювати», додати інтерактивних технологій і позбутися суто місцевого призначення, більше говорити про загальноукраїнський культурний простір.
«Дуже багато проблем, які виникли в державі були пов’язані з тим, що люди не знають один про одного. Живуть ніби в одній країні, а часто нічого не знають. Тому дуже легко паразитувати, легко розповсюджувати міф. Ми за чотири роки трансформували музей з традиційного простору, куди приходять люди, де діти нудяться, де їм щось традиційне розказують на таку фабрику культурних подій, де весь час щось відбувається, де екскурсії зроблені у форматі інтерактиву, де ми намагаємося відштовхуватися від того, що є зараз», — говорить Дмитро Стус.
Крім Національного музею імені Т. Шевченка, до культурного проекту долучається фонд «Відновлення Донбасу». Його керівник Олена Петряєва переконана: роботу з інтеграції Донбасу в Україну і навпаки потрібно починати вже зараз.
” Музей в сегодняшнем понимании — это кусочек истории, туда приходят посмотреть, пообщаться, провести урок. В странах дальнего зарубежья музей — это постоянно действующая площадка, культурно-образовательный центр для детей — благополучных и неблагополучных, здоровых, талантливых и с ограниченными возможностями. Разработать программы и наполнить каждодневную жизнь музея не только экскурсиями, но и постоянно действующей когортой родителей и детей. Очень важно, несмотря на то, что еще не стихли залпы, чтобы Украина постепенно заходила в Донбасс”, — каже Олена Петряєва.
Крім того, Дмитро Стус наголосив: зараз на Донбасі війна. Тож людям на цій території треба приділити більшу увагу, у тому числі і в питаннях культурної інтеграції. Бо насправді вирішення багатьох проблем лежить не у фінансовій сфері, а саме культурній та інформаційній.
” Я думаю, щоб сьогодні поміняти інформаційну ситуацію в країні, треба крок за кроком робити те, що ми можемо, заповнювати інформаційний вакуум загальноукраїнський і трошки ширше. Сьогодні треба розказувати тільки про людей. Те, що все відбулося, воно пройшло через людські долі. І коли ви берете книжку чи споживаєте якийсь товар, вам цікаво тільки те, що вас зачіпає. У вас тут просто все обпалено війною. У нас обпалено десь ненавистю, десь нерозумінням… І доля будь-якої людини, коли немає, хто правий, а хто неправий, це те, як людина не втрачала в собі людськість, стикаючись з несправедливістю. Це все цікаво«, — сказав Дмитро Стус.
Найближчим часом має бути складений план спільної роботи, у рамках якого розпочнуть втілювати в життя різноманітні культурно-освітні заходи на Донеччині.
Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»