«Громадське радіо»
Влаштувати двотижневий відпочинок від роботи викладачам запропонувало керівництво найбільшого рівненського вишу — Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ).
На початку року ректор РДГУ Руслан Постоловський у добровільно-примусовій формі попросив викладачів написати заяви за власний рахунок.
Про це на умовах анонімності журналістам розповіли декілька викладачів університету. Ще один, викладач кафедри фізичного виховання, Євгеній Франків, погодився говорити відкрито:
— Завідувач кафедри нас попередив, що буде засідання. На те засідання ми прийшли, і він повідомив нам, що є наказ, точніше проект наказу, який передбачає 2/3 від заробітної плати залишати, а решту забирати у викладачів в період двох місяців з нового року до кінця зими. Цей наказ я подивився, зробив фото, він був на двох сторонах А5-формату, і відразу подумав, що це щось неправомірне. Просто так всім розсилати і в такому напівнаказовому фоні роздавати на всі кафедри…
Копія документа є у розпорядженні «Громадського радіо».
На думку Євгенія Франківа, такі дії керівництва закладу є порушенням прав викладачів:
— Я думаю, що вони є порушенням, тому що, по-перше, це робиться заднім числом. Документ, датований вереснем, оприлюднено було лише в січні. Після того я дізнався, що документ було ще й перероблено, знову ж таки заднім числом. До Нового року я особисто, і багато моїх колег з інших кафедр та факультетів, з якими я спілкувався, про існування цього документу не підозрювали.
Журналісти «Громадського радіо» отримали копію документу, який роздали викладачам, а також перевірили, чи зареєстрований цей наказ в університеті. І з’ясували, що наказ, з яким ознайомили викладачів у січні, та наказ, який офіційно зареєстрований, мають однакові номер та дату, але зміст документів — різний. В офіційно зареєстрованому наказі — жодного слова про урізання зарплати, так само як і про необхідність брати відпустку за власний кошт.
Незважаючи на те, що наказу про необхідність йти у відпустку офіційно немає, працівники вишу масово виконують інструкцію, викладену в розданому папірці. Євгеній Франків пояснює, що інші його колеги не стали заперечувати проти таких вимог, бо бояться втратити роботу.
— Не ризикнули заперечувати, бо бояться втратити роботу. Вони намагаються говорити анонімно, або в своїх колах. Тобто воно за межі університету дуже рідко виходить. Фактично, ситуація обурення, ситуація невдоволення цим — у переважній більшості кафедр, викладачів. Просто заявляють про це одиниці.
Сам ректор РДГУ Руслан Постоловський таке прохання до викладачів пояснює нестачею коштів і тим, що Міністерство освіти урізало фінансування, передбачене на виплату стипендій студентам. Ректор заперечує, що тиснув на викладачів і переконує, що вони пішли назустріч і написали заяви добровільно:
— Я їх не заставляв, не нагинав. Я сказав, що я напишу. Хочете — пишіть, хочете — не пишіть. Написали.
Що ж до документів, оприлюднених «заднім» числом, пан Постоловський пояснив:
— Я сказав той наказ недійсний зробити, той що 2/3, бо народ так не захотів. На два тижні, і все. І на тому кончиться.
У той же час, в ході розмови, Руслан Постоловський зазначив, що наказ лише думали робити.
— Вирішили, що ми не будем його вводити в дію. От і вся правда.
На наступний день після розмови Руслан Постоловський перетелефонував до редакції й наголосив, що колектив РДГУ його підтримує й попросив не забувати про те, що на виборах ректора, які відбулися у 2015 році, він набрав майже 80% голосів.
— Я забув вам вчора сказати, що коли були вибори, я набрав 78,1%. До сьогоднішнього дня ні один з кандидатів в ректори стільки як я не набрав. На другому місці після мене — ректор Київського національно університету Губерський, який набрав 70%.
Як зазначив ректор, заяви за власний рахунок написали майже всі викладачі, за винятком кількох чоловік.
За словами правозахисників, подібні дії керівництва вишу можна трактувати як порушення, якщо відбувається змушування. Адвокат Микола Глотов радить викладачам в подібних ситуаціях об’єднуватися й документувати факти тиску й звертатися в Міністерство освіти.
— Якщо є такі факти, коли ректор в своїй розмові погрожує, то тут важливо, щоб самі викладачі були дружніми, колектив був дружнім, і не так, що один хтось повстане, а всі інші ні, бо бояться ректора і будуть робити те, що їм хтось каже. А якщо буде факт, що хтось комусь погрожує, і люди будуть це чути, відповідно, в подальшому, той, кому погрожували, напише скаргу, він може взяти від людей, які чули факт погроз, письмові пояснення або доповідні записки, або у формі заяв пояснення, що я, такий-то, був присутній при розмові ректора з таким-то працівником. Якщо оце буде зафіксовано, тоді людина подає скаргу і додає ті пояснення, якщо є — то і звукозапис, передає в Міністерство, хай воно цим займається і розглядає наскільки це було правомірно.
Викладачі інших державних ВНЗ Рівненщини, зокрема «Острозької академії» та Національного університету водного господарства та природокористування, кажуть, що з таким не зіштовхувались і заяв за власний рахунок не писали.
Антоніна Торбіч і Олександр Мельничук з Рівного для «Громадського радіо»