Для мене надважливо довезти людину живою до лікарні — жінка-медик в АТО

Прес-центр АТО на своїй сторінці у соцмережі розповів про бойовий шлях жінки-медика Оксани Чорної.

Після початку бойових дій на Сході нашої країни, Оксана відразу включилася у волонтерський рух. Допомагала військовим у силу своїх можливостей. Привозила все — від води та їжі, до коштовних прицілів, коліматорів, тепловізорів, біноклів та приладів нічного бачення.

“Перша моя поїздка була пов’язана з наданням допомоги військовослужбовцям 20 батальйону територіальної оборони, що стояли неподалік Дніпропетровська, — розповідає Оксана. — Тоді в них не було взагалі нічого. Вони стояли без касок, без бронежилетів. В них не було ні рацій, ні автомобілів. З форми був лише дірявий «дубок», що розлазився від будь-якого руху. Навіть карематів не було, тому спали просто на землі у полі, бо намет був лише один на роту. То був жах, як вони там спали по черзі.

Тоді Оксана та її небайдужі друзі стали допомагати, а саме збирати гроші на все необхідне.

“На той час я була єдиною жінкою, що приїздила до хлопців. То ж бачила, що моя присутність серед чоловіків якось їх мотивує, піднімає їх настрій та дух. А допомога, яку привозила, зберігає навіть життя, оскільки 2014 рік був дуже непростий, було складно з усім: з боєкомплектом, з озброєнням. Пам’ятаю кілька випадків коли від військовослужбовців на моє ім’я надходили листи з фотокартками пробитих касок. Але вражали їхні слова подяки: «Дякую тобі, бо я живий, бо на мені була твоя каска»”, — розповідає жінка-медик.

Одночасно з наданням гуманітарки Оксана навчалась на доволі змістовних та корисних курсах першої медичної допомоги при «Червоному хресті» у Польщі.

“Я ніколи до цього не бачила ні трупів ні поранених, я ж за фахом не медичний працівник, тому і кров взагалі чужої не бачила, — розповідає Оксана,— Так сталося, що перший досвід здобувала саме в полях під Красногорівкою, коли підірвалася машина з військовими інженерами. Тоді загинуло сім військовослужбовців. Ми приїхали на місце події, а це нейтральна полоса. Було дуже жарко, поле горіло, снаряди ще розривалися. Відомо було лише одне, що всі загинули. Медики пішли виносити тіла, а я залишилась стояти та спостерігати, бо думала, що побачу мертве обгоріле тіло та втрачу свідомість. І як у фільмах прийдеться їм рятувати ще й мене. Побачивши першого «двохсотого» почула впевненість в собі. Вже наступного дня долучилася і я до збирання частин тіл загиблих. Згодом у моїй практиці було дуже багато і відірваних рук, і ніг, були і прострілені голови. Чого тільки не побачиш прибувши за викликом на місце події. Тобто я не панікувала, а просто намагалася максимально ефективно надати першу медичну допомогу, а також швидко доставити пораненого безпосередньо до лікарні. Саме це і є моє головне завдання”, — розповіла жінка.

За словами Оксани, після загострення ситуації на Донецькому напрямку антитерористичної операції влітку минулого року, вона прийняла рішення не випробувати долю і не завдавати проблем батькам-командирам зі своїм нелегальним перебуванням у зоні ведення бойових дій, а узаконити свої «відношення» зі Збройними Силами України. Отримавши дозвіл у командира 28-ї окремої механізованої бригади, була мобілізована під час шостої хвилі до лав саме цієї бригади на посаду водія-санітара.

“Чесно кажучи, коли кількість евакуйованих бійців перевалила за 300 чоловік, я перестала їх рахувати, — зазначила Оксана Чорна. — Для мене надважливо довезти людину живою. Тобто якщо він попадає до мене в машину «трьохсотим» — він повинен доїхати до лікарні живим. Сьогодні це сенс мого життя і перебування тут. Я чула, що у справжніх медпрацівників це вважається класикою. До речі, я зараз намагаюся зробити майже неможливе, а саме включити до складу військових екіпажів карет швидкої допомоги не лише фельдшерів і санінструкторів, а й справжніх лікарів за фахом. Це може бути незалежно від кваліфікації і анестезіолог, і хірург, і терапевт. У будь-якому випадку він зможе оказати більш якісну допомогу, ніж навіть добре навчений санітар”, — впевнена жінка.

(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = “//connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3”; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, ‘script’, ‘facebook-jssdk’));