Частина з них знаходилися там постійно, інші змінювали одне одного. Люди тримали в руках квіти та книжки, згадували про події Майдану, про війну на Сході і не забували про героїчну Надію Савченко.
Киянка Валентина Білан прийшла на мітинг, щоб вшанувати пам’ять свого духовного лідера:
«До пам’ятника Шевченка я приходжу кожний раз, коли в мене є можливість, тому що я поет, для мене він – духовний лідер України. А сьогодні особливо треба бути, щоб поспілкуватися зі справжніми українцями, може зустріти своїх бойових побратимів, тому що всі наші хлопці з Майдану Грушевського пішли на фронт».
Студент Кирило вважає, що день народження Шевченка має бути на рівні з Днем Незалежності та днем Захисника Вітчизни:
«Я вважаю, що такі заходи є дуже важливими і необхідними для нас, маємо пам’ятати про тих, хто закладає підвалини взагалі всього українського, нашої свідомості, того, що підтримує нас сьогодні, надає нам сил, моральних сил боротися і йти далі. І ми бачимо, що сьогодні у нас є уже свій пантеон героїв, які поклали своє життя на олтар нації. Сьогодні ми є свідками того, як Надія Савченко показує всьому світу наскільки сильними, наскільки могутніми є українці і у духовному плані, і у моральному плані і без жодної застосування сили, як ми можемо вражати просто цілі імперії.
Його товариш Олександр обурений, що на мітингу така велика кількість нацгвардійців та поліціянтів. Він вважає, що це в цей день має бути народне свято.
Окрім квітів, люди принесли до пам’ятника Кобзарю прапори України та згадали про український Крим надписом на прапорі «Бахчисарай».
Також на мітингу була встановлена розкладка, на якій продавалися книжки з творами Шевченка.
Ірина Мірошніченко для «Громадського радіо»