FB-сторінка Ірини Верігіної
Засідання по справі № 761/9437/15-ц відбулось 22 березня 2016 року у Шевченківському районному суді м. Києва, йдеться на сайті Всеукраїнського громадського руху «Сила права».
«Я, громадянин України Верігіна Ірина Костянтинівна, 4 червня 1968 року народження, звертаюся до Вас розглянути мої свідчення за фактом агресії РФ на території Луганської області», — зазначає Вірігіна.
«З 17 березня 2014 роки мене призначили 1-м заступником голови Луганської обласної адміністрації, а з 10 травня 2014 по 16 вересня 2014 роки я виконувала обов’язки голови ЛОДА. Я особисто була свідком подій, які привели до окупації частини Луганської області РФ», — повідомила вона.
«Початок захоплення Луганської області можна вважати 9 березня 2014 року, коли сепаратисти під керівництвом російської агентури захопили будівлю Луганської ОДА. Заворушення в цей день почалися біля пам’ятника Т. Шевченка, коли там проходив проукраїнський мітинг. За завданням колишніх народних депутатів України від ПР і за підтримки російських спецслужб, з усієї області були звезені маргінальні люди, озброєні кийками, битами, прутами. І мали вони стрілецьку зброю. Після розгону мітингу російськими найманцями, почалося захоплення адміністрації. Я була всередині будівлі і спробувала вступити в переговори з „повстанцями“, але по діям сепаратистів було видно, що вони самостійно не приймали жодних рішень. Натовпом керували люди, які розмовляли російською мовою з московським говором. Як надалі стало відомо, це були кремлівські куратори, які приїхали до Луганської області відразу після захоплення Криму.
Після звільнення міліцією ОДА, під будівлею обласної адміністрації з’явилися намети з російськими прапорами, в яких роздавали листівки і література, спрямована на підрив територіальної цілісності України, заклики до федеративного устрою, до можливого відокремлення Луганщини і приєднання її до РФ. За агентурними даними, стало відомо, що література видавалася в Росії і завозилося до Луганської області, а цим процесом продовжують керувати колишні народні депутати від ПР за підтримки російських спецслужб», — описує події Верігіна, учасником яких їй довелось стати.
«6 квітня стався захоплення будівлі СБУ. До Луганська прибула делегація з Києва в особі Наливайченка А., Парубія А., які намагалися домовитися з терористами про мирне звільнення будівлі. Неадекватна поведінка Болотова, Корякіна і Корсунського (керівників злочинного угруповання), говорило про те, що самостійних рішень вони не приймають. Домовлялися про одне, але через певний час вони порушували всі домовленості. Всі команди вони отримували з Кремля. Підтримували терористів і священики Московського патріархату, вони закликали населення Луганської області підтримувати вимоги сепаратистів, які вже відкрито вимагали відділення Луганської області. Всі вказівки священнослужителі отримували з Москви», — згадує Верігіна події, що розгорнулись після захоплення будівлі СБУ.
«29 квітня, після чергового захоплення ЛОДА, почалося захоплення адміністративних будівель по всій території Луганської області. В результаті штурму ОДА був поранений Ігор Чудовський, адвокат, учасник Луганського Майдану, зброєю, яке було завезено з РФ. 30 квітня козаками війська Донського був захоплений міськвідділ міліції у місті Антрацит. А в ніч з 29 на 30 квітня через пункт пропуску Довжанський з Росії було завезено кілька КАМАЗів зброї, яке роздали місцевому населенню. У захопленому міськвідділі міліції сепаратисти зробили штаб, після 30 квітня через пункт Довжанський систематично завозилося зброю з РФ», — розповідає Верігіна про ситуацію, яка склалась на українсько-російському кордоні влітку 2014 року.
«Після захоплення ЛОДА проукраїнські налаштованих людей почали захоплювати в полон, по-звірячому катували, відбирали бізнес. Надалі, я розмовляла з багатьма з них. Вони розповідали, що тортурам їх піддавали військові РФ. Так, Володимир Семистяга, голова Луганської обласної „Просвіти“, який пробув у полоні 55 днів, розповідав, що його допитували російські спецслужби, на столі у них лежали документи російських офіцерів, нагороди. В’ячеслава Бондаренка, луганського журналіста, тримали в підвалах, захопленого СБУ, били, катували і викинули на вулицю вмирати. Дивом вдалося його врятувати, він розповідав, що саме при всіх катуваннях присутні представники російських спецслужб. Олександра Решетняка розстріляли прямо в палаті обласної лікарні», — згадує Верігіна про численні захоплення городян у полон.
«27 травня мені надійшло повідомлення з прикордонної служби, що на кордоні в районі Бірюкове зав’язався бій. Нашим прикордонникам вдалося захопити кілька автомобілів зі зброєю і вибухівкою. У водія були документи громадянина РФ, ще кілька машин прорвалися на українську територію, а частина перетнули кордон в районі пункту пропуску Довжанський, де ми вже не контролювали територію. 2 червня бойовики штурмували прикордонний загін в Луганську. Багато наших прикордонники були поранені, кілька людей були вбиті.
На початку червня через пункт пропуску Ізварине та Довжанський почала заходити військова техніка. Штаб АТО отримував інформацію з розвідданих. А також підтверджують відео і фото матеріали нам присилали місцеві жителі. Якщо в червні військова техніка заходила з РФ без розпізнавальних знаків, то з середини липня Росія не приховувала своєї присутності на території Луганської області. 14 червня літак ІЛ-76 був збитий установкою ПЗРК „Игла“, яка була завезена з РФ. Штабом АТО були перехоплені розмови терористів з російськими кураторами, які говорили про свій намір збити літак з десантниками», — описує Верігіна час, коли на Луганщині вже точились бойові дії.
«Інтенсивні обстріли міста Луганська почалися в середині липня. В Щасті було відкрито транзитний пункт для переселенців. Виїжджають. З Луганська люди розповідали про те, що обстріл міста ведуть самі російські найманці. Крім цього обстріл наших позицій бойовики ведуть зі шкіл, дитячих садків, лікарень. Так два тижні обстріл вівся з даху обласної лікарні. Свідки розповідали про велику кількість російських військових на території Луганська, вони постійно спостерігали рух військової техніки. Головний лікар лікарні Федір Соляннік доповідав про поранених російських військових в лікарнях міста», — додає Верігіна.
«21 — 22 липня був звільнений Лисичанськ, при визволенні міста у полон було взято військові громадяни Росії. Серед полонених були і чеченці.
На початку липня при звільненні Георгіївка, наші військові зіткнулися з силами регулярної російської армії, про що вони інформували наш оперативний штаб.
27 липня під обстрілами Градів завозили продукти в п. Весела гора. Супроводжували гуманітарну допомогу бійці 30 бригади, вони розповідали, що бачили російських військових, які обстрілювали наші позиції. У цей день я сама потрапила під обстріл „Градів“.
З липня почастішали обстріли Станично-Луганського району з боку РФ. Я виїжджала в с. Комишеватое, Колісниківці, Юганівка і бачила результати цих обстрілів: палаючі будинки, навколо розірвання і нерозірвані снаряди. Факти обстрілу нашої території з боку Росії, були зареєстровані місією ОБСЄ», — зазначає екс-голова Луганщини.
«11 липня сталась трагедія під Зеленополье. 24-механізованій бригаді і 79 аеромобільної бригади було дано завдання взяти під контроль державний кордон в районі пункту пропуску Довжанський, рано вранці позиції наших військових були обстріляні з установки „Град“. Обстрілювали хлопців терористи, і були постріли з боку РФ. Загинули близько 70 бійців, більше сотні поранених. Поранені хлопці розповідали, що військова техніка, яка їх обстрілювала з окупованої території спокійно виїхала на територію Росії.
28 липня з РФ був обстріляний пункт Красна Талівка, пункт пропуску повністю згорів, і згоріла прикордонна вишка», — згадує Верігіна чергову атаку бойовиків на Луганських прикордонників.
«У вересні російськими спецслужбами були складені розстрільні списки, куди потрапила і я. З 9 травня і по теперішній час я не була на окупованій території, але постійний зв’язок я підтримую і знаю, що російські військові, техніка знаходиться на території Луганської області», — додала Ірина Верігіна.
Зазначимо, що Корсунський, якого у своїх свідченнях згадувала Верігіна, нещодавно був затриманий СБУ після того, як відеоблогер оприлюднив відео, на якому він відпочиває у київському кафе.
0