Один день з життя копачів бурштину на Рівненщині: «Я тут не з доброї волі»

Поблизу міста Дубровиця, біля міжнародної траси на Білорусь — перериті поля вздовж дороги з обох сторін, копачі і автомобілі, які вони позалишали за кілька десятків метрів від «Клондайку». Тут всі всіх знають.

З журналістами розмовляти відмовляються. За фото та відеозйомку кажуть, що можуть побити лопатою.

Щоправда, не всі. Вдалося порозмовляти з чоловіком на ім`я Петро, який приїхав сюди з іншого району.

Петро: «Я тут не з доброї волі. Роботи немає. В мене сім`я, троє дітей.

“Громадське радіо”: А чим Ви до цього займалися?

Петро: Заробляв по-іншому. В нас багато за кордон їдуть. Їздили в Пітер, Москву. А тепер війна. Та і для чого їхати, якщо є можливість заробити тут.

“Громадське радіо”: А Ви тут давно?

Петро: Ні. Раніше був на інших місцях. Тепер тут. Кілька днів копаю і поки нічого. В мене ж дитина хвора. То ми стільки вже витратили їй на лікування. Вже півтора року, і ніхто не можу встановити діагноз, — бідкається чоловік і додає: “Я би всі гроші віддав, аби все було добре».

Він показує фото сина і питає, може знаємо якихось хороших лікарів, які могли б допомогти.

Поруч з ним, в сусідній ямі чоловік років за 50. Він мовчки копає. І відмовляється з нами розмовляти. А ще за кілька метрів — жінка. Як пізніше розповів один з чоловіків, вона працює вчителькою в одному з місцевих сіл. Погрожує і каже, що журналісти тільки заважають їм жити. Що, мовляв, після кожного нового матеріалу у них проблеми.

Хто кого кришує в цьому «бізнесі»?  

Вже через дорогу підходимо до копачів. В них обід.

Питаємо їх про Нацгвардію.

“Громадське радіо”: А що будете робити, якщо все-таки сюди прийдуть нацгвардійці?

Копачі: Що будемо робити? Влада довела нас до такого життя. Вони хочуть ще один Донбас? Ніхто свого не віддасть.

“Громадське радіо”: А що думаєте про начальника Сарненського райвідділу поліції? Кажуть, що він бурштин кришував…це правда?

Копачі:  А тут рука руку миє. То ми копаємо, шукаємо, і може щось знаходимо. А є люди, які платять і не бояться нікого.

Вже за кілька десятків метрів в лісі — повністю зруйнована земля, повалені дерева, штучні водойми для роботи помп, глибокі ями по кілька метрів.

Підходжу до чоловіків, які показують каміння мінус, тобто дрібний камінь, за який платять по кілька доларів. Кажуть, що за два дні нічого не вдалося накопати.

Вода піднялася, тому працювати складно. За місяць-півтора тут очікують, що людей буде багато.

Чоловіки не на запис і камеру кажуть, кому заплатили, аби копати бурштин:

«Есть менти — криша. Ми спочатку з райвідділом домовились. Чоловік вийшов з райвідділу. Ми домовились і все. Є люди, які працюють без криші. Але це…вони в нас аферисти…скажімо так.. Я, наприклад, якщо буде Нацгвардія (але її звісно, що не буде) то мені подзвонили і мене вже тут не було б», — каже один зі старателів Олександр.

За словами копачів, ціна на дозвіл, аби копати, за день — 200 доларів.

Хто і чому копає бурштин? 

Приїжджають видобувати бурштин сім`ями, каже Олександр:

«Діти по 10-12 років копають. Сім`ями приїжджають з дітьми і копають. Ти так подивилась на мене? Я реально тобі кажу». — розповідає про «бурштинові будні» Олександр.

В них тут своє життя. Є пересувні магазини в лісі.

«Але там знаєш які ціни? Пачка сигарет не 10 гривень, як в магазині, а 25. Ну і так по зростаючій, — продовжує Олександр.

Олександр: Тут, бачиш, як буває, що щось копаєш і є…а буває, що й нема…Як є, то відразу дзвоню, приїздять, забирають і все. Але зараз людей небагато.

“Громадське радіо”: То всі чекають, коли вода зійде?

Олександр: Ну так..тут влітку не впізнати околицю….машини вздовж дороги…Лас-Вегас відпочиває.

“Громадське радіо”: А Ви працювали десь раніше?

Олександр: Я і зараз працюю. Сюди тільки на вихідні.

“Громадське радіо”: Ну але ж Ви бачите зруйновані ліси…

Олександр: Так, це біда. Але людям потрібно виживати…Правда, тут в кожного своє. Багато хто заради азарту. Є люди, які мають десятки помп і так заробляють..

“Громадське радіо”: Азарту?

Олександр: Так. От дивись…Ти працюєш на офіційній роботі , маєш стабільну зарплату 6-8 тисяч гривень. А сюди ти можеш приїхати і заробити в кілька разів більше за один раз».

В Рівненській області видобувають сонячне каміння ще з 90-х років. Там є фірми, які роблять це легально: ДП «Бурштин України» і ТзОВ «Сонячне ремесло». Але попри те, масштаби нелегального видобутку бурштину зростають, і тепер в деяких районах вони досягли свого апогею. В цих населених пунктах ціни в магазинах, на ринках, в закладах харчування та відпочинку значно вищі, ніж в тих містечках і селах, де бурштину ще немає.

В обідню пору з лісу виходить кілька десятків людей з лопатами і відрами. Не наважуємось фотографувати, тому що розуміємо: можуть побити телефон. Йдуть всі — молоді юнаки по 14-15 років, старші чоловіки.. Поміж тим, мені кажуть, що дівчат тут в лісі побачиш не часто.

Олександр: Приходять ще школярки і понтуються, що в них крутий айфон. Але хочуть ще кращий.

“Громадське радіо”: І що, вони теж копають?

Олександр: Ну ні…такі дівчатка надають інші послуги, за які отримують камінчики, здають їх скупщику. І потім можуть купити собі все, що завгодно. Тут окрема країна зі своїми законами і правилами. Пацани по 15 років не йдуть до школи, а працюють тут. Вже можуть собі заробити на будь-яку машину, потім обміняти її ще на крутішу. Якщо це все заборонять, уявлення не маю, що вони будуть робити.

Більшість старателів не чули про закони і можливість легально видобувати бурштин.

«Сюди скоро взагалі приїде бульдозер, все знесуть. І будуть на кілька десятків метрів вимивати», — припускає Олександр.

В післяобідній час багато старателів покидає «Клондайк». Повертаються пізніше. Вночі теж копають. Але зазвичай ті, хто працює нелегально. А в їх розумінні — нелегально, тобто без «криші». Такі копачі працюють по кілька годин, можуть видобувати і в чужих ямах та красти вже те, що накопали інші. За словами копачів, саме таких людей притягує до відповідальності поліція, бо з іншими, мовляв, вже все домовлено.

За інформацією Державної екологічної інспекції Рівненської області, в Сарненському, Рокитнівському, Володимирецькому, Дубровицькому і Березнівському районах знищено 10 56, 79 га землі, серед яких значну частину становлять ліси.

В лісі поблизу Дубровиці видобувають бурштин за допомогою помп. Де-не-де люди копають лопатами. Після такої діяльності залишаються знищеними величезні ділянки землі. 

Нагадаємо, сьогодні в іншому районі Рівненської області, поблизу Клесова, семеро поліцейських потрапили до лікарні після сутичок з бурштинокопачами.

Аріна Крапка з Рівненщини спеціально для «Громадського радіо»