В Ужгороді для дітей переселенців та учасників АТО влаштували виставу

Запрошені — члени сімей, які вимушено переїхали зі східних областей, а також — військовослужбовців.

Діти разом з батьками переглянули виставу «Недотепа із вертепа» та виступи колективу Студія сучасного танцю «Бліц». Потім – поласували п’ятнадцятикілограмовим тортом. На торті — небо, через яке до сонця злітаються білі голуби миру. Саме з розмови про мир розпочався захід, адже на сцену вийшов Народний герой України Тарас Пономаренко. Він подякував дітям за листи, які отримував разом з побратимами на фронті, і відзначив, що вони були дійсно оберегами для військових:

«Що стосується дитячих малюнків, то тут — міф, підтверджений життям, як кажуть. Дійсно, облітало солдат, які мали ті дитячі малюнки… їх клали між бронепластинами в бронежилеті. Бувало й таке, що в каску клали листи від дітей. Обклеювали всередині бронетехніку…. і дійсно воно якось допомагало. Я думаю, що дитина, коли малює, то чим вона може допомогти воїну, — це віддати частку своєї душі чистої… Я — матеріаліст по життю, но я думаю — духовність в цьому є, і я не можу цього пояснити, як воно відбувається: як облітають снаряди і як облітають осколки…».

Подібні заходи дають можливість дітям відчувати себе частиною суспільства, — вважає Михайло Литкін, який разом з дружиною та двома дітьми переїхав до Ужгорода із міста Селідово Донецької області. Каже: хоч два роки уже минуло, а діти все ще не адаптувалися на 100%:

«В принципе сложно, и адаптация до конца не произошла, потому что все равно дети поневоле чувствуют себя чужими. Это — чужой город. Целостность страны… они это ощущают, тем не менее. Но благодаря таким мероприятиям, встречам нашим, они чувствуют себя частью общества. Поэтому большое спасибо таким людям, как организаторы этого мероприятия».

Дзвенислава Лобода, соціальний працівник благодійного фонду «Карітас» Мукачівської греко-католицької єпархії, розповіла «Громадському радіо», що захід є повністю благодійним і покликаний об’єднати дітей заради розбудови сильної держави:

«Наша мета — об’єднати цих дітей, які фактично стали жертвами тієї ситуації, яка в нас зараз в країні відбувається. І для того, щоб ми могли якийсь міцний фундамент будувати, то, я важаю, що треба уже в цих дітей вкладати, що в нас одна єдина країна, у нас — спільні погляди, бажання її розвивати, і тому не важливо, звідки ти приїхав. Якщо ти вмієш співіснувати, співжити з іншими людьми, які навколо тебе, тоді треба просто пробувати насолоджуватися життям». 

Керівництво і волонтери  фонду роблять все можливе, аби допомагати родинам, які через проведення АТО опинилися у складних життєвих обставинах. Крім психолого-соціальної, надають і гуманітарну допомогу: одяг, хімічні засоби, продуктові набори.

Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадського радіо»