Україна проводить ревізію архівів КДБ, щоб викласти їх у відкритий доступ

Доки у Чехії збираються опублікувати в інтернеті базу з 300 тисяч відсканованих документів комуністичної служби безпеки, Україна проводить ревізію своїх архівів КДБ для створення, на зразок Чехії, єдиного відкритого архіву — Архіву національної пам’яті. Про це повідомили на сайті Інституту Національної пам’яті.

Відповідно до Закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», зараз триває процес передачі архівів радянських спецслужб з-під відомств СБУ, МВС, Міноборони та інших силових та оборонних структур до цивільного Архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП). Після передачі історики їх опрацюють та викладуть у відкритий доступ в інтернеті.

«Громадське радіо» запитало в голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича про процес підготовки.

Кореспондент: Чи органи опираються передачі документації, якщо так, то які саме?

Володимир В’ятрович: Наразі в нас налагоджена найкраща співпраця з СБУ, була спеціальна прес-конференція за моєї участі і голови СБУ Василя Грицака, на якій він наголосив, що СБУ готується до переадчі документів колишнього КГБ в архів Інституту національної пам’яті. З СБУ жодних проблем немає. Трошки гірша ситуація з Міністерством внутрішніх справ. Там дуже великий архів і невелика кількість людей, які працюють в ньому.

Відповідно, є проблема з тим, що просто бракує кадрів, які б мали цим займатися. Напевно, одна з найгірших ситуацій зі службою зовнішньої розвідки. Це архів, який найменше відомий, в якому практично не працювали ще історики. І, на жаль, поки що не видно якогось бажання долучатися до цієї роботи від керівництва архіва. Але переконані, що нам все одно це вдасться, тому що прийнятий закон.

Кореспондент: Чи будуть приховуватися персональні дані?

Володимир В’ятрович: Згідно закону про відкритість архіву радянських спецслужб єдиною обмеженою інформацією може бути інформація про жертв політичних репресій. За умови, що сама жертва політичних репресій висловила своє бажання обмежити доступ інформації про себе.

Люди, які брали участь в репресіях, не мають такого права.

Кореспондент: Чи будуть обмеження по даті, тобто по давності документів?

Володимир В’ятрович: Ні, всі документи радянського періоду, тобто включно до 91 року будуть відкритими. Тобто вони вже є відкритими, і кожен бажаючий може з ними працювати. Але єдине, що зараз триває процес передачі їх до Інституту національної пам’яті.