11 квітня 1938 р. більшовиками розстріляний балетмейстер Василь Верховинець

11 квітня 1938 р. більшовиками розстріляний балетмейстер Василь Верховинець
Громадське радіо
Новини
11 квітня 1938 р. більшовиками розстріляний балетмейстер Василь Верховинець

Василь Верховинець (справжнє прізвище Костів) народився в с. Мізунь (нині Старий Мізунь Івано-Франківської області) 5 січня 1880 року.

Автор багатьох музикознавчих праць, викладач хорових дисциплін, теорії музики та гармонії, хоровий диригент, співак, хормейстер і хореограф, музичний і громадський діяч. Постановник першого українського балету «Пан Каньовський» М. Вериківського, танцювальних сцен у «Наталці Полтавці» М. Лисенка. Синтезував народний танець з технікою класичної європейської хореографії.

Автор першого українського посібника з хореографії “Теорія українського народного танку” (1919), етнографічного запису “Весілля в с. Шпиченці” (1912), збірника дитячих ігор з піснями “Весняночка”, а також пісень, хорів, романсів, обробок народних пісень. Він докорінно змінив розвиток української танцю, розробивши метод розшифровки танцю на папері, записував традиційні танці з численних сіл тощо. Він також був засновником сучасного тричастинного гопака.

У 1927 і 1932 рр. його двічі заарештовували у Полтаві, звинувачуючи у приналежності до СВУ, але за відсутністю доказів він був звільнений.

23 грудня 1937 року його знову заарештували. Верховинець звинувачувався у злочинах як активний учасник контрреволюційної націоналістичної організації. Після багатогодинних допитів Верховинець визнає себе винним і стверджує, що у 1919 р. в Полтаві брав безпосередню участь в організації повстанського виступу проти Радянської влади.

Наголошувалось на тому, що Верховинець займався активною боротьбою проти Радянської влади протягом 20 років її існування. Василя Верховинця звинувачували у шпигунській діяльності на користь Польщі, у тому, що він нібито протягом 1928–1930 рр. відновив повстанську організацію у Полтаві і одночасно встановив зв’язок з активістами націоналістичної організації в Харкові. Серед інших репресованих у тій же справі були академік і віце-президент Української Академії Наук Сергій Єфремов, історики Михайло Слабченко, Йосип Гермайзе i Валентин Отамановський, член Української Центральної Ради Зіновій Моргуліс і інші найбільші діячі української науки і культури. 

У 1938 році був арештований. Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР 10 квітня 1938 р. в місті Києві засудила Верховинця до розстрілу. Вирок виконано у Києві 11 квітня 1938 року.

7 липня 1957 р. Спілка композиторів України звернулася до військового прокурора з проханням реабілітації композитора. 25 квітня 1958 р. Василь Верховинець був реабілітований Верховним судом СРСР.

За матеріалами сайту –  “Україна Incognita”

 

Останнi новини