Новини

В Києві протягом трьох днів кожен зможе зазирнути «під саркофаг» ЧАЕС

Кореспондентка «Громадського радіо» побувала на відкритті інсталяції «Під саркофагом», яку презентували новопризначений міністр культури Євген Нищук, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, директор галузевого державного архиву СБУ Андрій Когут та дизайнер Ольга Сало.

Основою виставки стало відкриття архівів КДБ, що дозволило отримати до цього часу приховану інформацію про фатальні помилки радянської влади, що й призвели до самої трагедії на Чорнобільській ЧАЕС 30 років тому та збільшили її наслідки.

Організатори обрали в якості локації підземний перехід, щоб відвідувачі змогли відчути ефект перебування у замкненому просторі зони ураження або ширше — закритого від світу СРСР.

«Це була аварія цілої тоталітарної системи. Проект „Під саркофагом“ показує паралелі між мутаціями живого організму внаслідок радіації та мутаціями суспільства внаслідок совка, які ми досі переживаємо», — говорять автори виставки.

Міністр культури Євген Нищук підкреслив, що й зараз є люди, які вважають, що трагедії на Чорнобильській АЕС не було, або вона була несерйозної:

«Ті, хто спричинив цю трагедію, навіть зараз вважають, що це таке собі було. Тому звичайно, що подібна активність Інституту національної пам’яті для того, щоб відкрити цю трагедію для майбутніх поколінь, для розуміння, що це значить для людства — дуже потрібна».

Історик Володимир В’ятрович працював з таємними раніше документами КДБ і певен: катастрофи на ЧАЕС було не уникнути. Втім, причини далеко не техногенного характеру, хоча ще до 26 квітня ’86 року відбулося 5 аварій, 29 аварійних зупинок, 63 відмови обладнання.

«Коріння ядерної катастрофи у Чорнобилі — у системі управління країною», — говорить дослідник.

Директор галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут каже, що з цими документами має ознайомитись якомога більше людей, адже це єдина запорука уникнення подібних трагедій у майбутньому.

«Ми плануємо зробити видання документів про те, що передувало аварії, про всі повідомлення, про попередні аварії, про те, що робив Комітет державної безпеки, що робило КДБ на цьому етапі. Як воно тотально намагалось контролювати і саме місто Прип’ять, і саму ЧАЕС, і що це все одно нічого не дало».

Крім художніх образів автори використали аудіозаписи перемовин диспетчерів, які першими дізнались про пожежу — розшифровку бесіди можна було прочитати на стіні переходу поряд із зображенням гербу СРСР, що нібито плавиться.

Виставка триватиме до 29 квітня.

Архіви доступні за цим посиланням.

Марія Зав’ялова з Києва спеціально для «Громадського радіо»

Останнi новини