Ірина Сампан
Серед німецьких газет у кіосках преси Берліна можна знайти такі відомі російські видання «Московский комсомолец» і «Совершенно секретно». «Україна готує новий Чорнобиль», — великим шрифтом на першій шпальті скандує пропаганда РФ, і як виявилося, не тільки у власній країні.
Квітневий випуск «Совершенно секретно» розповсюдили по всьому місту, і в колишньому прорадянському Східному Берліні, і в європейському Західному.
Одна з продавчинь розповіла «Громадському радіо», що газети з Росії користуються попитом більше серед людей, «не носіїв німецької мови, можливо, мігрантів чи туристів з пострадянських країн». На запитання, чи допускає вона, що така інформація про Україну є неправдивою, жінка відповіла, що «не може перечитати усі газети, що їй привозять».
На початку місяця ЗМІ Російської Федерації «підготувалися» до 30-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Протягом квітня виходили статті з подібними назвами, проводилися тематичні конференції.
«Як бути далі, за 30 років українська сторона так і не визначилася, російських вчених туди не пускають, і створений нами проект «Моноліт», який убезпечив би реактор, як мінімум, на 500 років, не визнають», — цитує видання ФАП слова співробітника Ленінградського НДІ комплексної енергетичної технології Івана Моісеєва (видання називає його одним з творців чорнобильського саркофага під кодовою назвою «Укриття»).
Російська телерадіокомпанія «Звезда» підготувала матеріал про те, що Україна нібито знаходиться на порозі нової екологічної катастрофи. І знову наголошується на тому, що українська сторона відмовляється співпрацювати з російськими науковцями, а також використовувати російське паливо.
«Тепер ставку вирішено зробити на співпрацю із західними компаніями, насамперед американськими. Колишні контакти з російськими атомниками, зокрема на критично важливих об’єктах, таким як реактори АЕС, що вимагають професійного обслуговування, вирішено повністю припинити», — йдеться у повідомленні.
Жодного пояснення, чому неросійське паливо може спричинити нову катастрофу на Чорнобильській АЕС, у виданнях РФ не вказується.
Нагадаємо, що у 1995 році країни «великої сімки» та Європейська комісія підписали Меморандум про порозуміння з Україною. Зокрема, він містив положення щодо закриття Україною трьох чорнобильських реакторів, які продовжували функціонувати після аварії. Окрім прямих внесків від держав-членів ЄС до міжнародних чорнобильських фондів під егідою Європейського банку реконструкції та розвитку (наприклад, Чорнобильський фонд «Укриття» (про який мова йшла вище) та Рахунок ядерної безпеки), 470 млн євро виділила на сьогодні до цих фондів Європейська комісія.
26 квітня 2016 року українська сторона та президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті підписали Третю Поправку до Грантової угоди між ЄБРР, Урядом України і Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» в якості одержувача. Це забезпечить дофінансування робіт із завершення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу (СВЯП-2) з рахунку ядерної безпеки. При цьому Чакрабарті підкреслив, що загальний внесок ЄБРР в «чорнобильські» проекти, зроблений за весь час співпраці, складе близько 750 млн євро. Введення в експлуатацію СВЯП-2 заплановано на кінець 2017 року.
Ірина Сампан з Берліна для «Громадського радіо».