Як «Айдар» у столиці другу річницю відзначив

Серед присутніх кидаються у вічі чоловіки, що оговтуються від травм.  Один з таких киянин Сергій. Поранення він отримав під Щастям, у перші дні перемир’я. Отже, на зауваження, що все позаду, і попереду реабілітація та мирне життя зауважує:

«Моє життя це «Айдар». Я постійно живу передовою, я постійно спілкуюся з передовою. То що ж позаду? Життя — це боротьба. Все життя попереду. То ж нічого не позаду».

Про повернення на фронт не може бути і мови. Через травму Сергій отримав інвалідність.

Сергій розповідає, що бійці навіть ті, хто вже повернувся до мирного життя, у курсі того, що відбувається у батальйоні зараз. 

Сергій зазначає, що до «Айдару» потрапив випадково. Якось само склалося. 

«Був час, коли треба було діяти, я діяв. Я нами Бог. Все, що в житті трапляється, я впевнений, по волі Божій. Тому це «Айдар» у моєму житті» — говорить Сергій.

Розповідати про операції, у яких Сергій побував, він не хоче. Втім настрій тикий, що не втримується від теплих слів:

«Я всім бажаю патріотичного настрою, патріотичних думок, дякую, що ви є!»

Цей собака скоро вступить до лав «Айдару». Її дарують бійцю з позивним «Латиш», пес якого підірвався на міні, врятувавши життя інших.

Також засновник і екс-командир батальйону «Айдар» Сергій Мельничук згадав про одну з незаслужено «забутих» перемог батальйону — взяття двох селищ, зокрема і передмістя Луганська.

Валентина Троян з Києва для «Громадського радіо»