«За Георгіївську стрічку у Радянському Союзі могли розстріляти», — історик

Він зазначив, що про Георгіївську стрічку згадали у 2005-му році у Росії. Її використали як маркетинговий хід до чергової річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні.

«Якщо ми звернемось до оригінальної георгіївської стрічки, то це є елементом нагороди. І це, як елемент нагороди, могли носити лише ті, хто був удостоєний або солдатського хреста, або офіцерських орденів. Відповідно носити Георгіївську стрічку звичайним людям, навіть військовим, категорично заборонено», — говорить Сергій Громенко.

Він додав, що цією стрічкою нагороджували колабораціоністи своїх героїв під час Другої світової війни. І зазначив, що її носили вороги Радянського Союзу генерал-лейтенант Російської армії Карл Густав Маннергейм.

«Тому за звичайну Георгіївську стрічку у Радянському Союзі могли розстріляти. Натомість, для Ордену Слави був виготовлений трошки змінений концепт, який потім став називатися Гвардійською стрічкою з широкими смужками для флоту, або просто стрічка Ордену Слави», — розповів історик.

Після розпаду Радянського Союзу ці військові відзнаки зникли з публічного простору аж поки їх не повернули у обіг в якості політичної технології.

 «І тепер, як ми бачимо, девальвація георгіївської стрічки, яка почалась в Росії, тому що її стали чіпляти на собак та на горілку, призвела до того, що вона втратила свій військовий відзначальний характер і перетворилася на ще один символ «російського миру», — зазначає Громенко.

Він додав, що вона стала маркером небезпеки навесні 2014 року, тому що її чіпляли собі на одяг представники незаконних збройних формувань. На його думку, це був один з визначальних чинників, через який люди легко відмовились від цієї нав’язаної російською пропагандою символіки.

«Тому, якщо ви — російський імперський офіцер з Георгіївським хрестом — будь ласка. Якщо ні — то не треба», — резюмував Сергій Громенко.

Валентина Троян з Києва для «Громадського радіо»