Діяльність уряду Арсенія Яценюка щодо питань анексованого Криму була спрямована на роз’єднання та ізоляцію тих, хто залишився на півострові. Крім того, більшість статей закону про окуповані території або не виконуються, або не мають під собою логіки і підґрунтя. Про це сьогодні на брифінгу повідомила голова ГО «Центр громадянської просвіти «Альменда» та Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник. Новостворене Міністерство, яке буде займатися тимчасово окупованими територіями та внутрішньо переміщеними особами, повинне змінити політику минулого Кабміну і на законодавчому рівні «відкрити двері до окупованого Криму», вважають правозахисники.
«У нас дійсно є багато претензій, вони є обґрунтованими. Наш огляд діяльності колишнього уряду за 2015 рік показує, що рішення Кабміну, які стосувалися Криму, вони були не те що неефективні, а й взагалі були спрямовані на те, щоб розірвати зв’язки материкової України з Кримським півостровом», — зауважила правозахисниця.
Найгостріші кримські питання, на думку Ольги Скрипник, це порядок в’їзду-виїзду через адмінкордон з Кримом, забезпечення адвокатами кримців, яких переслідує російська окупаційна влада, а також евакуація українських вузів, які б надали додаткові робочі місця. Правозахисники також прагнуть скасувати постанову уряду 1035, що допускає перевезення лиш короткого переліку товарів і продуктів харчування. КПГ вважає нововведення ганебним і дискримінаційним, оскільки якщо хтось захоче виїхати з Криму на підконтрольну уряду територію, він не зможе вивезти усе своє майно.
«Наприклад, якщо ви музикант і хочете продовжити роботу в консерваторії, ви просто не вивезете з Криму музикальний інструмент. У чому логіка? Незрозуміло», — підкреслила Ольга Скрипник. — Якщо держава вводить якісь обмеження, вони мають бути обгрунтовані з точки зору безпеки чи інших цілей. Так звана боротьба з тероризмом абсолютно з цим не пов’язана. Якщо хтось з поганими намірами і хоче перетнути кордон з Україною, то для цього не обов’язково їхати через адмінкордон з Кримом, на жаль, є відкритий і нерегульований східний кордон. А ті люди, які їдуть через два кордони (окупаційний російський і український), це ті люди, які дуже хочуть зберегти свої зв’язки з материковою Україною. І обмеження приведуть до того, що вони будуть змушені закриватися в тому Криму. А Росія робить усе, щоб інтегрувати цих людей в російське поле. Україна має відкривати ці двері», — додала вона.
На думку голови громадського об’єднання «Євромайдан-Крим» Сергія Мокренюка, питання щодо окупованого півострова загострилися через некваліфіковану і таємну роботу органів минулої влади. Щоб поліпшити ситуацію, за його словами, необхідно залучати до роботи міністерства громадськість.
«Жоден з цих органів реально не займався кримським питанням і кримчанами. Найголовнішою причиною є саме закритість, таємність і якась кулуарність. Ми вважаємо, що громадськість має можливість і необхідність долучитися до роботи держави. Ми готові співпрацювати на рівні підготовки документів, безпосереднього їх втілення, готові працювати в органах влади», — наголосив пан Мокренюк.
Правозахисники заявили, що наступного тижня у рамках круглого столу вони висунуть свою кандидатуру на посаду заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. У самому Міністерстві «Громадському радіо» повідомили, що їх представник був сьогодні на брифінгу і ознайомлений з тими проблемами, які піднімали правозахисники. Але чи буде залучатися громадськість до роботи відомства, прокоментувати не змогли через відсутність міністра на робочому місці.
Ірина Сампан для «Громадського радіо».