Зазначене вимивання грошей супроводжується падінням накопичень в основний капітал
Гроші українського походження, які осіли в офшорах, коливаються від 117 млрд до 167 млрд доларів. В еквіваленті це становить 1,5-два відсотки річних ВВП України, йдеться в статті «Дзеркала тижня».
Зазначено, що оцінка щорічних офшорних втрат України досягає 11-12 млрд доларів, що дорівнює обсягу кредитів, отриманих нею від МВФ в рамках двох останніх програм.
За словами автора, зазначене вимивання супроводжується падінням накопичень в основний капітал.
«На рисунку наведено їхні доларові еквіваленти в розрахунку на одного працівника в різних країнах. Період вибірки (2000–2014 рр.) не враховує найглибшої фази вітчизняного спаду, що спостерігався в 90-х роках минулого сторіччя», — приводить цифри автор.
«Україна, як і Китай, належить до країн із середнім рівнем доходів. У 2000–2008 рр. її вкладення в основний капітал на одного працівника стійко зростали. Однак після цього відновилося їхнє падіння: до 2014-го їх річні обсяги скоротилися в 2,6 разу, тоді як у групі країн із середніми доходами збільшилися в 1,6 разу, а в Китаї — в 2,4 разу», — йдеться у статті.
Кораблін наголошує на наявності стратегічного відставання.
«Як результат, у 2014 р. наші інвестиції у власне майбутнє (800 дол. на одного працівника) виявилися значно ближчими до рівня найбідніших країн світу (370 дол.), ніж до економік із середніми доходами (3000 дол.). Що ж стосується багатих країн і держав — членів ЄС, то вони на кожного працівника вкладають в основний капітал… у 18–20 разів більше від нашого. Причому нескладно помітити, що цей розрив щороку збільшується», — йдеться у статті.
За даними Корабліна, програє Україна й у відносних розмірах своїх накопичень основного капіталу. Так, у докризовому 2013 р. їх відношення до ВВП (17,5%) набагато відставало не тільки від середньосвітових значень (21,9%), але й від показників країн із високими доходами (20,2), низькими (24,4) і середніми (30,1%). У 2014-му українські вкладення в основний капітал узагалі впали до 14,0% ВВП. «Називаючи речі своїми іменами, це — шлях у нікуди. З такою статистикою Україні треба перейматися входженням у групу найбідніших країн світу, а не в багатий Євросоюз. Якщо так, постає питання про відплив її мільярдів в офшори — чи не надто дороге задоволення для такої бідної країни, та ще й з пан’європейськими амбіціями?», — йдеться у статті.