У 1920-х Донеччина була україномовною, — історик

Три десятки інформаційних стендів, які описують боротьбу українців з більшовицьким режимом у 1920-ті роки, представили у Костянтинівці. На відкриття запросили істориків, краєзнавців, школярів. Цікаво, що частину екскурсій проводили самі учні. Десятикласниця Олександра каже: окремими фактами, що представлені тут, вона вражена.

«Я раніше не знала цього, що вбивали людей, що більшовики так жорстоко поводилися з українським населенням, але, коли я дізналася про це, дуже розчарувалася. Багато людей загинуло, це трагедія. За три роки загинули в Україні понад 50 тисяч чоловік», — говорить дівчина.

Така виставка актуальна, відкриває мало досліджений період історії України, що раніше висвітлювався радянською владою саме так, як їй було вигідно.

На стендах представлена інформація із розсекречених архівів СБУ. Очевидно, це тільки початок, — говорить історик за фахом Ольга Барабаш. 

«Для Донеччини це найбільш актуально, тому що історія революції для нашого регіону найбільш сфальсифікована. Раніше пропагувалося, що у нас був лише радянський рух, були створені ради, пролетарії, а саме український рух на наших теренах не досліджувався. Тому ми не знаємо, як відбувалися події на нашій території з точки зору українського національного руху. Такий рух був, особливо у Бахмуті, Слов’янську», — каже Ольга Вікторівна.

Учитель історії зі Слов’янська Віктор Мицько, який презентував експозицію, каже, що і сам дізнався багато нового. Зокрема, говорить, що з більшовиками у ті часи активно боролися селяни, по всій Україні спалахували селянські повстання, особливо, коли почалася насильницька колективізація, а потім і голодомор.

 

«До 1932 року українці не припиняли боротьбу за свій добробут, за свою державу. Здебільшого ми в історії вивчаємо боротьбу за свою державу з 1917 по 1921 роки. Ми в підручниках історії пропускаємо селянські повстання, які ми тут бачимо по всіх експозиціях, війна продовжувалася. Так, вона була партизанською, вона не була відкритою, бо не було державної армії і боротися з регулярними військами більшовицької армії було нереально. Але до 1932 року боролися, хоча на деякий час припинилася боротьба, бо селянство було прибите колективізацією та голодоморами», — наголошує історик.

Крім спротиву, цікавим є те, що Донеччина у 1920-ті роки була україномовною. Тож ні про який «руський мир» і сьогодні мови не може бути.

«Донбас до масової русифікації був українським. Якщо візьмете старі світлини, то всі вивіски здебільшого українською мовою. От, наприклад, від Слов’янська заїдьте в село Прелесне, там «руським миром» і не пахло. Усі люди там спілкуються українською, бо село було українським, вже потім міста були русифіковані, бо, починаючи з другої половини 19 — до початку 20 століття сюди їхало багато робітників, що говорили російською», — говорить Віктор Мицько.

Виставка буде працювати впродовж місяця, згодом є наміри показати її учням і школярам Бахмута, Покровська, Маріуполя. Вхід — безкоштовний.

Освітяни сподіваються, що не лише діти, а й місцеві прийдуть дізнатися про маловідомі сторінки української історії.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»