Поліцейські Рівного, які не пройшли атестацію, хочуть морального відшкодування

Ще понад 6 відсотків планували перевести на нижчу посаду через службову невідповідність. Однак, наразі суди в Україні завалені сотнями судових позовів. Звільнені правоохоронці намагаються поновитися на своїх посадах. 

На Рівненщині, зокрема, поновитися через суд намагаються понад 70 відсотків звільнених поліцейських.

На думку адвокатки одного зі звільнених правоохоронців Олени Курганської, проведення переатестації взагалі є незаконним.

«Не було жодного нормативного документу, який би передбачав, що працівники, прийняті на роботу до поліції, зобов’язані проходити переатестацію. Тому ми вважаємо, що атестація є незаконною», — говорить адвокатка.

За її словами, якщо навіть визнати той факт, що атестація законна, то відсутні норми, які передбачали б, що результати атестації можуть бути підставою для звільнення. Крім того, сторона позивача вважає, що рішення комісії було суб’єктивним.

«Запитання не стосувалися роботи, а стосувалися керівництва, питань по бурштину, тобто все, що не стосувалося його професійної підготовки. Тому не зрозуміло, якщо в законодавстві визначені одні критерії, якими повинна керуватися атестаційна комісія, а атестаційна комісія суб’єктивними», —​ говорить Курганська.

Членкиня однієї з атестаційних комісій, журналістка Інна Білецька погоджується з адвокаткою у питанні, що закон і справді не досконалий.

 

«Справді, в законі «Про національну поліцію» не прописаний цей момент, що всі поліцейські повинні обов’язково пройти атестацію. Це дуже велике упущення і, сподіваюся, що зміни до цього закону будуть внесені , а майбутні атестації, які будуть відбуватися в тих регіонах, де вони не відбулися, або повторні, пройдуть більш успішно і будемо захищені перед судами за свої рішення», — говорить журналістка.

Водночас Інна Білецька наголошує, що говорити про непрофесіоналізм комісій неправильно, а запитання, які ставили члени комісій поліцейським, не обов’язково мали стосуватися їхньої професійної діяльності.

«Про міліціонера можна судити не лише по кількості закритих ним чи направлених до суду ним справ, а й по тому, які в нього доходи, чи трудові це доходи, чи не виконував він злочинних наказів, чи не віддавав він злочинних наказів, чи не був замішаний він у корупційних схемах. А знаючи специфіку Рівненської області, ми можемо стверджувати що більшість людей, які перебували на керівних посадах, були замішані у корупційних схемах. Якщо йде мова про північні райони, то звичайно це корупційні схеми пов’язані з незаконним видобутком бурштину. У нас була про це інформація, яку ми перевіряли, і саме ці запитання дуже не подобалися тим кандидатам, які приходили до нас на співбесіди», — додає вона.

Як пояснює керівниця юридичного відділу ГУ Нацполіції в Рівненській області Олена Брагіна, позовні вимоги усіх екс-правоохоронців схожі.

«Вимагається скасувати рішення атестаційних комісій, скасувати наказ про звільнення, поновити на раніше займаній посаді і стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу», —  зазначає юристка.

Хоча є й ті, хто вимагає виплатити їм не лише заробітну плату, а й відшкодувати моральні збитки. Адвокатка Олена Курганська, під час одного з судових засідань зазначила, що позивач просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10 тисяч гривень.

«Він втратив також засоби для існування сім’ї, не може її матеріально забезпечити. Його підготовка, його професійний рівень, його бажання пройти атестацію, де він реально виконав всі критерії, які ставилися до поліцейського, і таке зневажливе і грубе ставлення до нього, потурання його конституційними правами призводить до хвилювань та погіршення стану здоров’я. Тому ми вважаємо, що відповідно до статті 237-ї відповідач зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду, яку ми оцінили у сумі 10 тисяч гривень», — говорить Курганська.

Керівниця юридичного відділу ГУ Нацполіції в Рівненській області Олена Брагіна каже, що випадки, коли правоохоронці вимагають відшкодування моральної шкоди — поодинокі як на Рівненщині, так і в інших областях України

«У нас таких вимог — одиниці. Загалом практика, що моральну шкоду відмовляють, але є поодинокі судові рішення, що задовольняють моральну шкоду», — говорить юристка.

Як додає Олена Брагіна, ситуація з масовими позовами щодо поновлення характерна не лише для Рівненщини.

«Така ситуація є у нас, в Рівненській області, в Волинській області така ситуація, близько 100 позовів, на Хмельниччині позупиняли провадження до розгляду в Києві, є позов профспілки по скасуванню цієї інструкції про порядок атестування. Вона призначена на середину червня. По Волині уже до 50 виходить поновлень, і тільки 2 виграші, два позови відмовили. І у нас на сьогоднішній день два позови відмовлено і один задоволений», — говорить Брагіна.

Юристка Нацполіції запевняє, що вона, як і її колеги в інших областях оскаржуватимуть усі рішення судів першої інстанції, які будуть на користь екс-поліцейських. Поки що, за її словами, жодне подібне рішення в Україні  не набуло законної сили, адже подані апеляційні скарги.

Антоніна Торбіч, Олександр Мельничук, Рівненське агентство журналістських розслідувань для «Громадського радіо»