На Волині підприємству вперше дозволили розробляти «бурштиноносну» землю

Тим самим  дозволили розробляти більше 50 тисяч га землі, що мають поклади бурштину в області. Це перше подібне позитивне рішення. Уже, маючи дозволи від всіх київських структур, за дозволами «на бурштин» до облради зверталися інші фірми, яким відмовляли.

Тимчасово виконуючий обов’язки керівника підприємства Веніамін Туз, який є радником голови облради з екологічних питань, олігарха Ігоря Палиці, розповів, що наразі комунальне підприємство планує розробляти близько 50 тисяч гектарів землі з бурштиновими покладами уже в Маневицькому районі. Там найбільший клондайк поблизу сіл Лісове, Вовчецьк та Костюхнівка, а також в інших районах області:

«Площа була в нас спочатку, коли ми написали перший раз, представлена 20 тис. га. Ми її розглянули. Але депутати нашої комісії говорять, що ми поступаємо неправильно, тому що ми обділяємо Любешівський район, Камінь-Каширський і Ратнівський. Там теж люди подавали ті заявки на бурштин і вирішили, що не можна так робити. В одному районі роблять. А в одному ні. І ми вирішили ті ділянки, які в тих районах були, додати і внести зміни в проект», — стверджує пан Туз.

До слова, в тих селах місцеві вже об’єднувалися у свої громади, щоб видобувати бурштин, без участі в цьому комунального підприємства.

За словами Веніаміна Туза, підприємство не буде видобувати бурштин, воно має лише контролювати процес. Однак в статуті чітко прописано, що предметом діяльності підприємства є і здійснення видобувної діяльності.

«Воно (підприємство, — ред.) тільки отримує спеціальний дозвіл — ліцензію, а потім залучає оцих людей, залучає інвесторів для того, щоб вони проводили там роботи і видобування. Ми абсолютно не будемо добувати ні одного грама бурштину. Ми організатори того всього діла. І контролери, тому що ми заключаємо з ними договори, і якщо вони крадуть чи щось не так виконують, ми маємо право від них забрати. Ліцензія виписана виключно на нас. Це єдиний шлях, яким ми можемо контролювати ситуацію», — каже Веніамін Туз.

Не всі обранці волинської громади згідні з таким рішенням. Зокрема, депутат Борис Бабійчук каже, що під час засідання профільної комісії для ознайомлення навіть не надали документів:  

«Я можу дослівно сказати, як на комісії було: “Нам треба розробити статут даного підприємства. Так, треба. І все», — розповів Бабійчук. Він додав, що таке підприємство потрібне, але в його роботі дуже мало конкретики, тому залишається загадкою, як воно працюватиме.

Голова облради Ігор Палиця твердо наполягав на своєму. І запевняв, що ніхто завтра з технікою не поїде в села і не буде видобувати бурштин:

«Без того, хто б це не був, — «Волиньприродресурс» чи якась інша компанія — не заключить угоду з власником землі сільської ради чи районної ради, ніхто не має права почати навіть роботи на цій землі. Про що ви говорите? Ми робимо перший крок для того, щоб мати якийсь мандат, їхати в Київ і вимагати, щоб ми контролювали те, що відбувається на нашій землі», — резюмував Палиця.

Натомість експертка Інституту суспільно-економічних досліджень Тетяна Тевкун пояснює, що комунальне підприємство не може наділити себе правом надавати ліцензії іншим суб’єктам на видобуток, так як про це кажуть ініціатори створення КП «Волиньприродресурс», тому що це не передбачено чинним законодавством. На сьогодні видобуток корисних копалин здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами, який видається підприємством “Держгеонадри”, а вже потім відомство самостійно направляє  документи на погодження до облради та Мінприроди. (Згідно з останніми змінами до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 615). Така сама норма є і в Законі України «Про адміністративні послуги».

Щоправда, у двох «бурштинових» законопроектах йдеться про те, що комунальне підприємство може отримати такий дозвіл:

«Проте у законопроектах № 1351-1 та 3035, які наразі є у Верховній Раді, передбачена процедура, за якою суб’єкт підприємництва отримує спеціальний дозвіл на користування надрами, а надалі здійснює поділ ділянок та передає їх для видобутку старателям та старательським артілям. При цьому саме суб’єкт господарювання має організувати роботу так, щоб старателі дотримувались законодавства з видобутку та безпеки праці, і саме він відповідає за це перед контролюючими органами. В цих проектах є деякі розбіжності щодо ділянок надр, які можуть бути надані старателям. У так званому законі «Про бурштин» —  це можуть бути будь-які ділянки, а в законі «Про старателів» — лише ділянки надр, які не мають промислового значення», — зазначає Тетяна Тевкун.

Експертка також наголошує на тому, що сьогодні у законодавсті та й у законопроектах будь-яких преференцій комунальному підприємству щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами немає.

«Без аукціону надається дозвіл для геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету. Комунальне підприємство сюди не входить. Тому воно має отримувати спецдозвіл через аукціон. І теоретично на аукціоні з ним можуть конкурувати, проте щодо такої великої ділянки надр може конкурувати лише великий інвестор. Також слід розуміти, що перед видобуванням бурштину необхыдно зробити геологічне вивчення та затвердити запаси в ДКЗ. А ця процедура не є прибутковою. Наприклад, для 20 тис. гектарів це може коштувати декілька млрд. гривень та розтягнутися на років 3-4, також сам спецдозвіл коштує немалих грошей. Питання, чи є у громади такі кошти і чи слід їх залучати саме на таку діяльність?», — резюмує пані Тетяна.

Тому залишається відкритим питання, чи з`явиться ще один такий потужний конкурент КП “Волиньприродресурсу”, аби аукціон на отримання спецдозволу був прозором та відкритим. Саме від цього буде залежати доля волинського бурштину.

Нагадаємо, на Волині та Рівненщині попри заяви влади щодо введення бійців Нацгвардії для контролю ситуації з незаконним видобутком бурштину, місцеві продовжують масово копати сонячне каміння. 

Аріна Крапка з Луцька для “Громадського радіо“