Спека, протести й сутички — як на Львівщині пережили блокування кордонів

Тут, мабуть, найбільші черги на пішому та автомобільному пропусках. Створюють їх, як правило, так звані «човники» – місцеві люди, які в Польщі перепродують дешевий український алкоголь та цигарки. Протягом дня вони перетинають кордон десятки разів.

4 липня Польща з міркувань безпеки майже на місяць призупинила малий прикордонний рух з Україною. Ця угода дозволяла місцевому населенню перетинати кордон без віз. Люди роздратовані, тож вранці в понеділок десятки з них вирішують блокувати пункти перепуску.

Автомобільна черга до кордону довга як ніколи, тому виходимо з авто та йдемо далі пішки. Попереду чується шум та галас – люди перекрили дорогу й не дають машинам проїхати – як з української, так і польської сторони. Водіїв це не влаштовує, тому час від часу тут стаються сварки й штовханина.

Але самі протестувальники переконують – скасування малого прикордонного руху зв’язує їм руки. Володимир, який також блокує дорогу, запевняє: стоятиме тут до останнього:

“Люди просто мають родичів в Польщі, мають свої інтереси, мають машини на польській реєстрації, їм заборонили в’їзд – без ніякого попередження”.

Схоже, незручності є не лише в українців – багато поляків через блокаду також не можуть перетнути кордон. Ельжбета Пікор, речниця місцевого відділу прикордонників, розповідає, як вони вирішують ситуацію:

«Польська прикордонна служба інформує охочих виїхати з Підкарпацького воєводства до України, щоб вони користувались іншими пунктами пропуску – наприклад, у Будомежі. Цей пункт пропуску функціонує».

Однак як виявилось потім, люди заблокували шлях і там. Дорогу перекрили і в ще одному пункті – Рава Руській. Схоже, перетнути кордон в обох напрямках стало практично неможливо.

До вечора ситуація на Шегинях стає ще складнішою. Черга з автомобілів уже сягає сусіднього села, тож у деяких водіїв просто здають нерви. Один з них вирішує йти на пролом – тисне на газ й крізь натовп проривається на польську митницю. Проте розлючена юрба цього не пробачає і просто трощить бус.

Микола, який стоїть на кордоні вже понад 12 годин, каже – місцевих йому не зрозуміти:

“Почекайте місяць – відпочиньте, не ходіть. Я розумію, це ваша робота, але зрозумійте тих людей – тут різні ситуації. Тут і хворі, старші жінки, інваліди і діти, і все шо завгодно. І їх не впускають, а вони не хочуть це зрозуміти”. 

Близько другої ночі протестувальників стає менше – і водіям вдається прорватись через блокаду. Втім, без бійок не обходиться.

Однак вже на ранок ситуаціє стає кращою. Українським прикордонникам вдається домовитись з людьми – і ті поступово розблоковують пункти пропуску. Вільними для руху стають і Шегині. Речник держприкордонслужби України Олег Слободян переконує: ситуація під контролем.

“Вночі  було досягнуто домовленості про розблокування Шегині і Рави-Руської. Станом на даний момент всі пункти пропуску на українсько-польському кордоні розблоковані й працюють в штатному режимі”, – наголосив Слободян. 

Проте невідомо, чи довго вдасться зберігати такий порядок. Хоча компромісу досягнуто, люди роздратовані й надалі.

Остап Яриш, Львів-Шегині, спеціально для “Громадського радіо“