Як громадянам, які втратили документи в окупованому Криму, повернутись додому

Про це розповів українець Сергій Антоненко, який приїхав до окупованого Криму, щоб допомогти подрузі, а повернутись додому зумів лише через російський Ростов-на-Дону.

«На 16-й день в мене вкрали всі документи, не лишилось ні паспорту, нічого. Місцеві поліцейські допомогли мені завести кримінальну справу на цих злодіїв, видали мені довідку, що я є громадянином України та втратив усі документи, а також довідку про порушення кримінальної справи. Сказали, що з цією довідку я спокійно виїду через кордон, як і заїжджав. Без документів», — розповів Сергій.

Однак, за його словами, прикордонники відмовились випускати Сергія з окупованого півострову, надали йому письмову відмову та порадили їхати до українського консульства у Ростові-на-Дону На словах, вони також додали, що пішли б на зустріч, якби Сергій мав іншу національність.

Сергій Атоненко був змушений порушити законодавство України та виїхати через Керченську протоку до консульства України у Ростові-на-Дону.

«Але виявилось, що там святкують день Конституції України, та консул був вихідний. 27-28 червня вони не працювали. В Ростові-на-Дону без документів майже нереально оселитися в жодному готелі чи хостелі», — сказав Сергій.

Чоловікові допоміг випадковий знайомий, також громадянин України, який мав проблеми з документами. Два дні їм довелось чекати на відкриття консульства, під самім закладом утворювались величезні черги.

«О сьомій ранку ми вже були 72. Потрапили до консульства, я консулу пояснив ситуацію, показав довідку з поліції, сказав, що грошей немає, ледве дістався сюди. На це консул відповів коротко: ось тобі квитанції на сплату. Там було близька 5 тисяч рублів. Каже: сплатиш ці дві квитанції, ми тоді зробимо запит на встановлення твоєї особи, і тільки після цього можна буде казати, коли ти отримаєш документи на виїзд. Каже: спробую швидко, але коли це буде — не знаю. Я сказав, що мені треба дуже швидко, в мене закінчуються гроші, та друзів тут не маю. На це він відповів: ти навмисно йшов на ризик, тому, нехай друзі їдуть до тебе», — повідомив Сергій Антоненко.

Лише через розголос ситуації у ЗМІ українець отримав документи протягом двох годин та абсолютно безкоштовно. Як виявилось, людина, яка знаходиться в критичній ситуації, може просто написати відповідну заяву та отримати документи безоплатно. Однак, за словами Сергія, людей в черзі про це не повідомляли.

Коментуючи ситуацію, юрист Регіонального центру з прав людини Сергій Заєць, заявив, що на веб-сайті консульства сума сплати за оформлення посвідчення особи на повернення в Україну — 35 доларів, але в квитанції вказується сума близька 65 доларів.

«Та історія, яку я знаю, бо ми спілкувались із Сергієм, фактично свідчить про численні зловживання з боку консула, тієї особи, яка повинна захищати громадян, а не наживатися на чужому горі. І якщо це інша особа, яка не змогла привернути увагу за допомогою телеканалу, то напевно вона буде там тижнями або місяцями чекати, доки на неї звернуть увагу», — зазначив Сергій Заєць та закликав МЗС України перевірити діяльність консульства та законність стягнення грошей.

«Єдиний вихід для того, хто ще може запобігти таким проблемам, це отримувати декілька українських паспортів, я маю на увазі внутрішній паспорт і можна отримати до двох закордонних паспортів, які зберігати в надійних місцях. І ті, хто їде до Криму, мають потурбуватись, щоб не потрапити в таку ситуацію, і мати один з паспортів в надійному місці на материковій частини України, щоб якщо щось трапиться, хтось міг туди передати», — радить юрист.

Справа Сергія Антоненка буде направлена до Європейського суду з прав людини щодо порушення свободи пересування як з боку Росії, так і з боку України. За словами Сергія Зайця, це вже друга така справа.

«Це ситуація, яка час від часу повторюється, може повторюватись, і не лише в контексті Криму. Але ми бачимо, що для держави власні громадяни — це тягар», — вважає юрист.

Він переконаний, що для українців паспорт своєї держави має бути цінністю, а це можливо, якщо права власних громадян стануть найвищою цінністю для держави.

Марія Зав’ялова спеціально для «Громадського радіо»