Як правильно говорити з жінкою, яка страждає від домашнього насильства?

“Громадського радіо” публікує пам’ятку для соціального працівника, яка, можливо, стане у нагоді людям, подруги яких потрапили у скрутне становище.  

Тут ви знайдете поради для розмови з тими, хто страждає від насильства вдома. 

Читайте також історії #ЯнеБоюсяСказати, зібрані нашою редакцією.

Якщо ви маєте підозру щодо вчинення насильства щодо жінки, при розмові з нею:

1. Говоріть спокійно. Намагайтеся викликати довіру у жінки. Дайте їй можливість висловитись.

2. Використовуйте як непрямі (навідні), так і прямі запитання про насильство.

Приклади непрямих (навідних) запитань:

· Я намагаюсь зрозуміти, що є причиною твого поганого самопочуття/складної ситуації у родині/труднощів у вихованні дітей… тощо

· Можливо, тобі доводилось переживати погане ставлення/погрози з боку близької людини…

Приклади прямих запитань:

· Чи чоловік спричиняє твоїм психологічним або фізичним стражданням, чи погрожує тобі?

· Чи живеш  ти в обставинах, при яких з тобою погано поводилися/поводяться? Як це проявлялося/проявляється?

· Чи погрожує партнер дітям і чи бив він їх будь-коли?

· Чи відчуваєш ти страх перед ним?

· Ти казала, він зловживає алкоголем. Як він поводиться, коли вип’є чи коли перебуває під дією наркотиків? Чи він поводиться агресивно – погрожує, ображає, принижує, застосовує фізичну силу?

3. Запитуйте про домашнє насильство без оцінок та суджень, таких як: «Як можна таке терпіти?», «Ти сама винна…» та ін.

4. Підтримайте жінку. Дайте їй зрозуміти, що вона не одна і що є організації, де їй допоможуть, зазначивши декілька з них.

Якщо насильство виявлено:

1. Поясніть жінці, що вона втрачає здоров’я. Опишіть шкоду та можливі наслідки для її здоров’я, якщо насильство продовжуватиметься.
2. Поясніть жінці (якщо у сім’ї є діти), що вона ризикує фізичним і психічним здоров’ям дітей та їх благополуччям.
3. Запитайте, чи є в неї інше безпечне місце для проживання. Розкажіть їй про можливість влаштуватися в притулок для тимчасового проживання та залиште його координати.
4. Поясніть жінці, що закони України захищають тих, хто потерпає від домашнього насильства. Розкажіть, що вона може отримати захист у міліції; психологічну, юридичну, соціальну допомогу в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.
5. Порадьте жінці пройти необхідне медичне обстеження. У разі сексуального насильства – зробити тести на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом, та на ВІЛ-інфекцію.
6. За наявності ризиків інфікування ВІЛ, порадьте жінці звернутися до СНІД-центру.
7. Поінформуйте жінку про судово-медичну експертизу. Розкажіть, що необхідно звернутися без проведення гігієнічних процедур з паспортом до територіального відділу міліції або до районної прокуратури для отримання відповідного направлення. За наявності такого направлення судово-медична експертиза є безкоштовною.
8. Поясніть, що у випадку сексуального насильства (зґвалтування) жінка може самостійно звернутися до судово-медичного експерта без паспорта. В такому разі вона фотографується судово-медичним експертом.
9. Не треба оцінювати/засуджувати поведінку жінки, повчати її чи давати поради (наприклад, піти від чоловіка).
10. Важливо зберігати конфіденційність – інформація, якою поділилася жінка, не повинна обговорюватися з громадою, сусідами тощо. Поінформуйте жінку про забезпечення конфіденційності.