Що гальмує контроль над використанням публічних коштів? Думки експертів
У Києві назвали проблеми, що перешкоджють контролю за публічними фінансами в державному апараті. Також обговорили перспективи запобігання корупції
Керівник проекту «Реформа системи контролю за використанням публічних фінансів» Андрій Андрушків зауважив, що в Україні суспільство зараз не вимагає контролю за податками. А для боротьби з корупцією та шахрайством потрібен жорсткіший контроль.
«В цій країні треба розробити організаційну карту інституцій відповідальних за весь контроль використання публічних фінансів. Потрібно довносити зміни в закон про Рахункову палату, положення про державну аудиторську службу, деталізувати їхні цілі. Тому, що в жодному цьому документі не прописано? для чого функціонують ці інституції. Потрібно зробити карту, яка б працювала і була б поточним щоденним документом», — зазначив Андрій Андрушків.
Громадські активісти планують об’єднати зусилля, щоб публічні фінанси зробити прозорими.
«Має бути підвищена відповідальність розпорядників публічних фінансів за те чи законно чи ефективно використовують наші з вами кошти. Ми хочемо створити систему, яка буде давати гарантії, що ті, хто причетні до зловживань будуть нести конкретне покарання. Хочемо, щоб наші з вами кошти використовувались публічно, прозоро, ефективно», — зазначив він.
Член групи стратегічних радників щодо підтримки реформ в Україні Павло Кухта переконаний, що спершу потрібна реформа в судах, адже без чесної і справедливої феміди не буде змін.
«Якщо ти реформуєш суто систему контролю, залишаються корумповані суди, то щоб ти там не контролював, воно не буде далі йти», — зазначив Павло Кухта.
Президент Інституту внутрішніх аудиторів України Тетяна Лебединець вважає, якщо можна буде вкрасти, то нечесні люди цим скористаються. На її думку, має бути жорсткий контроль та відповідальність за махінації та шахрайство.
«Країна від країни не відрізняється. Ми нічим не відрізняємось ні від англійців, від австрійців, від поляків ні від інших. Кругом є люди, які схильні до цього, або рано чи пізно прийдуть, якщо дати їм можливість.
«Восьма директива Євросоюзу — це також посилення відповідальності . Якщо вони будуть знати, що понесуть відповідальність, то це буде стимулювати до прийняття правильних рішень», — сказала вона.
Директор департаменту міжнародних програм в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Олена Трегуб вважає, що в боротьбі з шахрайством варто брати приклад з ЄС.
«В Угоді про Асоціацію є 5 років у нас, щоб створити офіс попередження шахрайства. Цей офіс повинен співпрацювати з Єврокомісією і виявляти шахрайство, яке відбувається з фондами Євросоюзу тут в Україні. Хочемо ми чи не хочемо, але зараз ми повинні цей офіс створити в ДФС, МВС, СБУ. Вони між собою змагаються, але вони роблять те, що вони кажуть. Принаймні, так записано в Угоді про Асоціацію», — зауважила Олена Трегуб.
Мая Голуб з Києва для Громадського радіо
«Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia».