Про це заявила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
«Депутати думали, що документ має скасувати переслідування учасників АТО за вимушені дії, які вони чинили в реаліях воєнного часу. Але проблема так не вирішується. Цей законопроект дозволяє амністувати навіть тих представників правоохоронних органів, які вчиняли злочини на Майдані тільки тому, що у них зараз отриманий статус учасника АТО. А сам документ не має положення, що час вчинення злочинів не мав бути пов’язаний з АТО», — каже Олександра Матвійчук.
Генеральний секретар міжнародної організації «Парламентарії за Глобальні Дії» Девід Донат-Каттінпідтримав позицію правозахисниці й наголосив на неприпустимості покривати міжнародні злочини.
«Не можна амністією, згідно з міжнародним гуманітарним правом, прикривати воєнні злочини та інші міжнародні злочини», — переконаний він.
Олександра Матвійчук вказує на недосконалості Кримінального кодексу України, які депутати вже як два роки не виправляють.
«В кодексі досі немає такого поняття як злочин проти людяності та воєнні злочини. Це просто унеможливлює нормальну кваліфікацію злочину та призводить до дуже складних правових наслідків. В результаті унеможливлюється справедливість і створюється живильне поле для безкарності», — переконана вона.
За її словами, у відповідь на інформаційні запити Національна поліція звітує про три кримінальні справи за статтею 127 КК України (катування), які були порушені протягом 2014 року.
«І це при тому, за статтею 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини” у травні правоохоронці зафіксували 40 випадків, у червні — 105, у липні — 202 і в жовтні 539», — наголосила вона.
Правозахисниця переконана, що правоохоронці на звільнених територіях невмотивовані розслідувати через можливу амністію злочинців, відповідно до Мінських домовленостей.
Вона наголосила, що Україні не варто покладатись лише на Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, оскільки він свою увагу концентрує на високопосадовцях, які віддають накази.
«Національна правова система все одно буде нести тягар розслідування, і все це змушує нас привести національне законодавство у відповідність до норм міжнародного гуманітарного справа», — наголосила вона.
Нагадаємо, 7 липня 247 народних депутатів за основу і в цілому проголосували за законопроект №4255.
Стаття 2 документу пропонує амністувати на певний строк людей, «які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій. Пропонується також звільнити від відповідальності, зокрема, обвинувачених та засуджених за вчинення злочинів, що не є особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров‘я людини. Під амністію не потраплять ті люди, вчинили злочини, передбаченими ч. 2, 3 та 4 статті 408 («дезертирство»), статтею 410, ч. 2, 3 та 4 статті 411 Кримінального кодексу України.
У пояснювальній записці йдеться, що ухвалення документу дозволить зменшити кількість людей, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі та не становлять значної суспільної небезпеки, а також дозволить зменшити витрати держави на утримання засуджених у виправних закладах.
Микола Мирний, Центр інформації про права людини для «Громадського радіо»