Яким був Павло Шеремет: спогади колег

Від першої години до Медіахабу приходять друзі, близькі та колеги Павла Шеремета, щоб вшанувати пам’ять журналіста. Це — місце, де зазвичай відбуваються гучні лекції та зустрічі. Сьогодні ж кімната МедіаХабу — в темних тонах, світло приглушене, на екрані на всю стіну бачимо фото загиблого журналіста та чорну стрічку. На столі лежить книга, де всі охочу можуть написати свої спогади та слова співчуття. Біля книги спогадів люди залишають квіти: червоні та білі троянди, хризантеми та лілії.

До МедіаХабу спускається головна редакторка інтернет-видання «Українська Правда» Севгіль Мусаєва. Редакція цього видання розташована у тій самі будівлі, що і МедіаХаб. Сьогодні Севгіль небагатослівна.

«Очень сложно что-либо говорить, потому что он был душой нашей редакции. Близким человеком каждому в нашей редакции. Ви можете оставлять свои воспоминания и соболезнования в книге памяти, которая сейчас находится в Медиа Хабе на улице Суворова 4/6. Павел будет похоронен в Минске. И это наверно все, что я могу сказать»

Тут ми зустрічаємо й інших близьких колег Павла Шеремета. З Анастасією Рінгіс Павло працював в «Українській правді». До речі, в нього було своє «домашнє» редакційне ім’я — Пал Героїч, — каже Анастасія.

«Павел Шеремет для нашей редакции был большим другом и большим провокатором. Человеком, который мотивировал нас работать качественнее, мыслить глубже и человеком, который был такой системой координат. Потому что он работал в разное время, он был журналистом в России, он был журналистом в Белоруссии, там даже три месяца сидел в тюрьме за критику Лукашенко. Он человек, который не боялся быть журналистом. Он в общем-то задавал простые вопросы, но всегда точные. И у него не было такой субординации, вот этого гена. Он одинаково общался и с президентом, и с нашей уборщицей, и просто с охраной. Он был всегда над процессом. И для „Украинской правды“ он был настолько большим, что все могли апеллировать к его опыту, и он всегда знал, что кому подсказать».

Також згадати Павла Шеремета прийшов журналіст Громадського.ТБ Богдан Кутєпов. Він просить колег не поширювати відео, на якому видно загиблого Павла.

«Він відносився до всього сумлінно. Він своє життя цінував і любив, через те він приїхав сюди. Тому що якби я був на його місці в Білорусі, то я б теж переїхав сюди. Це людина, про яку я буду говорити гарно, не залежно від того, чи вона з нами, чи не з нами. І, звичайно, найкраще, що можемо зробити ми всі — це не нашкодити близьким, яким зараз найтяжче. Тому менше версій, менше згадок, а давайте краще зосередимось. І це найкращим буде нашим вчинком, якщо ми докопаємо цю справу. Так, багато людей по несправедливості гине в Україні, але деякі речі не можна прощати, бо вони є знаковими», — зазначив журналіст.

Наталка Роп, «Громадське радіо», Київ