Сьогодні у Апеляційному суді Київської області мають відкрити провадженні у справі щодо реабілітації Вищого військового керівництва Холодного Яру, отаманів, які загинули у Лук’янівській в’язниці, передає Розстрільний календар.
Нагадаємо, вперше питання про реабілітацію імен постало у 1995 році. Тоді прокуратура визнала вирок революційного трибуналу легітимним, а отаманів Завгороднього та інших — винними.
До висновку повернулись у лютому цього року, журналіст Олександер Северин направив у прокуратуру кілька листів, у відповідь держоргани підтвердили висновок 1995 року. Зрештою, зважаючи на оголошення Президентом України 2016 року Роком Української революції та Закону про реабілітацію жертв політичних репресій, прокуратура сьогодні розглядає повторно справу отаманів.
9 лютого 1923 р. в Лук’янівській в’язниці Києва повстали ув’язнені козаки та отамани Холодного Яру. Всього загинуло 38 осіб.
О 8 год. 30 хв. в камері №1 Лук’янівської в’язниці м. Києва, де утримувалися чотирнадцять холодноярців, засуджених до розстрілу, під час роздачі вранішнього окропу, повстанці заволоділи револьвером охоронця і, проникнувши з камери до коридору, а звідти до канцелярії в’язниці, захопили зброю.
«Горліс-Горський пише, що повстання тривало 4 години, але ми не можемо перевірити це, в даному разі він не був учасником повстання. Він переказував з уст інших, так чи інакше, це було 3-4 години», — прокоментував телефоном «Громадському радіо» письменник і президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.
Холодноярська Республіка (1919–1922) — самопроголошене державне утворення на землях УНР, у Чигиринському повіті Київської губернії, в районі лісового урочища Холодний Яр, зі столицею в селі Мельники. Воювали проти денікінців та більшовиків.