У Криму російські археологи відкопали частину античної фортеці — фото

На Кримському півострові, під час вивчення території для будівництва газопроводу з Краснодару до Криму російські вчені розкопали античну кам’яну вежу, про це повідомляється на сайті російських археологів. 

“У перший же місяць робіт вчені виявили на вершині кургану античну кам’яну вежу доброму стані. На схід від неї знаходився господарський двір з ямами, які містили численні артефакти. На захід від вежі за лінією валу знаходився великий оборонний рів шириною і глибиною до декількох метрів. Ширина дослідженої на сьогодні північної кладки з оброблених вапнякових блоків досягла трьох метрів при висоті до п’яти. Виявлена ​​конструкція є унікальною для сільської фортифікації Босфора і найбільш масштабною серед подібних, відомих в Північному Причорномор’ї”, — розповідають археологи. 

Поховання ж, розташоване під курганної насипом і представлене кільцевої кам’яної конструкцією, на жаль, виявилося пограбованим і містило тільки розрізнені кістки і фрагменти ліпних посудин епохи бронзи. Зате серед кількох відкритих поховань, впущених в лінію рову, знайдена жіноча могила античного часу, що містила стародавні глечик і тарілку, бронзове дзеркало, намисто і сережки.

В ході розкопок зібрана значна колекція стародавніх артефактів, які зараз знаходяться в обробці, а пізніше поповнять колекцію Східно-Кримського музею-заповідника.

Узунларський (Турецький) вал є, ймовірно, найдавнішою і найбільш вражаючою земляною прикордонно-оборонною спорудою в Криму, що огороджуює східну частину Керченського півострова і тягнеться приблизно на 32-33 км з півночі на південь, від Чорного моря до Азовського.

Археологи вважають, що вал був споруджений в першій третині III ст. до н.е., а потім в середині I ст. до н.е. за часів правління Боспорського царя Асандра був додатково посилений, в тому числі за допомогою будівництва сторожових веж. У цей час вал міг служити кордоном між заснованим древніми греками Босфорським царством зі столицею в Пантікапеї (Керч) і скіфами — господарями основної частини Криму. Ці положення були частково підтверджені роботами археологів ІА РАН на початку 2000-х років.