«Громадське радіо»
Зустріч з Кетеван Ціхелашвілі, новопризначеною головою міністерства примирення і громадянської рівноправності Грузії, сталася в її кабінеті. Офіс міністерства розташований в центрі Тбілісі. Це колишня будівля Нацбанку Грузії, а зараз тут базуються два міністерства – примирення та ще одне з питань діаспори.
Призначення Ціхелашвілі відбулося 1 серпня 2016 року. Але в міністерстві вона не нова людина — до цього вона займала посаду заступника міністра. А також була головою гуманітарної підгрупи та учасником грузинської делегації в Женевських переговорах, які проходять з осені 2008 року за участю ООН, ЄС, ОБСЄ, США, Грузії, Росії, Абхазії і Південної Осетії. Основні питання, які обговорюються в женевському форматі — підписання сторонами конфлікту угод про незастосування сили і про повернення грузинських біженців до своїх домівок. Делегації Росії, Абхазії і Південної Осетії вимагають від грузинського уряду поставити свій підпис на угоді з Цхінвалі і Сухумі, на що Тбілісі відмовляє. На думку керівництва Грузії, керівництво самопроголошених держав не є самостійними сторонами конфлікту, а вважає, що це Росія. Адже Москва не визнає себе стороною конфлікту.
З приходом до влади «Грузинської мрії», міністерство, яке очолює Кетеван Ціхелашвілі, змінило свою назву. До 2014 року, за часи Міхеїла Саакашвілі воно називалося Міністерство з питань інтеграції.
Ми спілкуємося з міністром англійською мовою — це перевага Ціхелашвілі. Вона перфектно розмовляє нею, зрідка переходячи на російську.
Те, що в Україні виник конфлікт на території Криму та Донбасу, Ціхелашвілі вважає не випадковою ситуацією:
«У нас багато спільного. У більш широкому контексті Східного партнерства – п’ять з шести країн мають неврегульовані конфлікти. Я завжди кажу, що це невипадково. Україна, на жаль, опинилася останньою в цьому рядку. Але є, в принципі, є один фактор, який об’єднує весь цей ряд країн — це фактор Росії»
Ціхелашвілі каже, що окрім переговорів із Росією щодо вирішення конфліктів в Абхазії та Південній Осетії, грузинський уряд спілкується окремо із представниками де-факто влади цих самопроголошених територій. Головне прагнення, за словами пані міністра, — примирення.
«Ми, звичайно, працюємо з Росією, як з однією зі сторін конфлікту, з метою деокупації територій. Але в той же час ми виділили окремо грузино-абхазькі та грузино-осетинські відносини. І тут ми працюємо в напрямку діалогу, зміцнення довіри та примирення. Саме це слово є одним з ключових, тому воно з’явилося в назві нашого міністерства. І це було усвідомлене рішення. Тому що в нашому баченні майбутнього – об’єднана Грузія, в першу чергу, це йдеться про об’єднаний народ. Отже, як ми збираємося досягти цього. Це єдиний шлях побудувати мости, довіру та примирити».
Ціхелашвілі підкреслює, що Грузія готова надавати всім громадянам, включно з окупованих територій, переваги співробітництва з Євросоюзом.
«Я хочу додати, що ми вже заявили, що готові розділити всі переваги, які Грузія отримає від співробітництва, наприклад, з ЄС або будь-яким іншим партнером. Це дуже матеріальні речі, такі як краща освіта, охорона здоров’я та інші»
На жаль, відзначає міністр, прогресу у переговорах за Женевським форматом дуже замало, тому що його політизують.
«Чи є якийсь прогрес у переговорах – на жаль, немає. Женевський формат вкрай політизований, та за основними питаннями ми не маємо багато відчутного прогресу. Є невеликі кроки, я це можу констатувати як учасник та головуюча однієї з двох робочих груп одночасно – безпекової та гуманітарної. У нас були невеликі досягнення».
Не вирішено багато питань, які стосуються гуманітарної ситуації на територіях Абхазії та Південної Осетії.
— На жаль, багато питань, що стосуються основних прав людини і гуманітарної ситуації, – вони ще не вирішені. Права людини завжди у пріоритеті в моєму порядку денному, а також на майбутнє. Також гуманітарне становище людей, які постраждали в результаті конфлікту, оскільки вони страждають щодня, від того, що люди ззовні вважають, замороженим конфліктом – це неправильно, вони не є в замороженому стані
— Як ви їх називаєте?
— Це невирішені конфлікти.
Один з напрямків досягнення примирення для уряду Грузії – налагодження особистих контактів між людьми, каже Ціхелашвілі.
«Людські контакти. Я думаю, що це важливо. Якимось чином ми маємо унікальну ситуацію, коли ви бачите, як в Грузії спокійно подорожують російські туристи, та до них добре відношення. Це добре. Для Грузії туризм дуже важливий як економічний аспект, для грузинського народу гості — святі, ким би вони не були. Це дуже цікава ситуація. Тому що, з одного боку, країна окупувала території Грузії, але Грузія все ж дозволяє в’їзд туристам з цієї країни. Я не знаю, чи є в світі ще подібна ситуація».
Відповідаючи на запитання, як в Грузії борються з пропагандою, пані міністр відповіла:
«Я думаю, що ми поділяємо цю проблему з багатьма країнами навколо. Є загрози і ризики, які надходять від пропаганди в основному, тому що це велика машина — все ми знаємо, що в неї вкладено багато грошей. Ця машина говорить різними мовами, грузинською також або абхазькою, осетинською — Sputnik або RT. І вони скрізь — також у нас є і російські канали. А на окупованих територіях, це ще більш складним завданням, так як доступ до іншої інформації є більш обмеженим, в основному, вони отримують інформацією російською мовою, з російських каналів».
Кетеван Ціхелашвілі також додала:
«Я думаю, що ми не будемо робити контрпропаганду. Ми не можемо, та ми не станемо. Тому що країни, які прагнуть бути демократичними, не повинні так діяти. Але ми маємо поширювати об’єктивну інформацію, це більш складно зробити на окупованих територіях. Починаючі з використання інтернету до інших засобів комунікації, проекти, що підвищують поінформованість, залучення партнерів ЄС та пояснювання, що Європа — це непогано, нічого дійсно ризиковано там не має, як це іноді зображують. Або Європа не тільки про гей-шлюби і ніхто не змусить нікого схилити голови перед веселкою замість хреста».
Тетяна Козак з Тбілісі спеціально для “Громадського радіо“