“Серед місцевого населення різні настрої. Вони вже не чекають, що їх приймуть до складу Росії. Не вірять вони і у визнання незалежності. Будь-яку підтримку з боку Росії, наприклад ту ж гуманітарну продукцію, місцеві жителі в руки вже давно не отримують. Гуманітарні конвої в республіку приходять, але їх вміст тут же розходиться по прилавках магазинів. Багато місцевих жителів, втомились від війни і хочуть, щоб скоріше її припинили, готові навіть на повернення в Україну. Влада, природно, боїться такого результату, тому що в кращому випадку їм світить українська в’язниця, а в гіршому – самі розумієте”, – розповів бойовик на ім’я Максим і інтерв’ю gazeta.ru.
Він зазначає, що під час активної фази бойових дій, місцеве населення підтримувало бойовиків. Коли ж почав діяти режим перемир’я і діє досить довго, люди у своїх проблемах звинувачують бойовиків.
На запитання про рівень життя в “республіці” Максим відповідає:
“Я, чесно, до сих пір не розумію, як люди там виживають, де працюють, звідки беруть гроші”.
Він наводить приклад. Одна його знайома медсестра з Луганська отримує зарплату 3 тисячі рублів. А ціни, говорить бойовик, там близькі до московських. Зарплатня військовослужбовців від 15 тисяч рублів. це у рядового. При цьому він зазначає, що будь-якої соціальної підтримки від “влади” там не існує, пораненим і сім’ям загиблих відшкодування не виплачується. Родичі ховали загиблих під час бойових дій за свої гроші.
Бойовик зазначає, що у складі “народної мідіції “ЛНР” він зустрічав іноземців. Це були громадяни Латвії, Польщі, Австрії, США, Сербії та Шотландії. На запитання журналіста: “З яких міркувань ці люди приїхали воювати на Донбас?”, Максим зазначив, що це переважно ті, у кого великий борг по аліментах, або це колишні військові, які не уявляють своє життя без війни.
В той же час росіянин зазначив, що за час свого перебування на захопленій території він не зустрів кадрових російських військових.
Щодо військової техніки, говорить, бойовик, то багато поламаної, застарілої.