Громадське радіо
Ініціювали відкриття пам’ятних знаків рідні загиблих. Лідія Соломоненко, мати героя Євгена Мельничука, розповідає: три місяці вона чекала на дзвінок від сина, доки не отримала жахливу звістку.
“27 числа він мені подзвонив і сказав: я 2 або 3 дні не буду виходити на зв’язок – не переживай. У нас там просто не буде зв’язку. Шукали його три місяці і тільки завдяки Чорному тюльпану – вони знайшли і син повернувся додому (плаче). Сьогодні ми зібралися – хлопці-побратими, волонтери, небайдужі люди. Відкриваємо дві меморіальні плити з прізвищами хлопців загиблих з 42 батальйону”, – розповідає жінка.
На відкриття меморіальних дошок приiйшло близько сотні чоловік не лише рідних, друзів, а й побратимів загиблих. Серед них — Віктор Іванов. Боєць здригається, згадуючи страхіття подій під Іловайськом.
“Практично всі, хто був зі мною тоді – в честь їх відкривають цю меморіальну дошку. Сформували колону і пішли. Йшли без карт, без оперативних карт, не знаючи місцевості. Нас загнали в засідку після ночівлі вже 28 серпня. Це було о 8 ранку. Нас загнали в засідку і з 200-300 метрів нас розстрілювали як хотіли. У перші 5 хвилин бою ми втратили 10 чоловік. Там були прямі попадання РПГ, від хлопців нічого не залишалося”, — розповів Віктор Іванов.
Ініціювали відкриття пам’ятних знаків рідні загиблих. На початку заходу присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Маргарита Кримова з Дніпра для “Громадського радіо”