Різномаїття культур на фестивалі фольклору «Етновир» у Львові , - фото

Дійство відбувається тут уже вшосте – після трирічної перерви організатори вирішили відновити святкову традицію. Разом з українськими колективами іноземці виступатимуть у Львові п’ять днів – знайомитимуть мешканців та гостей міста зі своїми народними танцями й музикою.

Розпочинається фестиваль уже традиційно – святковим парадом центральною частиною міста. Учасники співають пісень та грають на народних інструментах, тож їх чутно ще здалеку. Всі вбрані у барвисті національні строї – поляки з чехами встромили у капелюхи кольорове пір’я, серби підперезались червоними поясами, а індійці взяли з собою яскраві парасольки з народними орнаментом.

Через півгодини хода підходить до головної сцени – виступи розпочинаються. Основними зірками вечора є танцюристи з Індії. Їхня колоритна зовнішність та екзотичні костюми привертають увагу найбільше серед усіх. Відвідувачі фестивалю увесь час підходять й просять сфотографуватись.

Індійський хлопець Джай Шукла позує для світлин найбільш завзято, потім приєднується до свого колективу, який готується до виходу на сцену. Танцюрист розповідає – кожен їхній танець має особливе значення.

«Ми танцюємо раас для Крішни. Це – любовна історія бога Крішни й богині Ради. Вони є, як кажуть в Індії, «парою любові». Й ми виконуємо цей танець, щоб розповісти про їхнє кохання».

Однак на сцені танцюристи покажуть значно більше танців, запевняє хлопець. Назви деяких навіть важко вимовити:

«Терталі, транталі, ідж, раас, ґарба, ґарбу, ґарбі, тіірата…»

Етновир відбувається під егідою ЮНЕСКО, тож заявки на участь у фестивалі приходять зі всього світу, розповідає організатор дійства. Втім, беруть далеко не всіх – для участі колективи мають відповідати необхідним критеріям і показати високий рівень підготовки.

«Подається дуже багато африканських колективів, але вони не завжди повертаються до себе на батьківщину. Ми намагаємось зробити так, щоб були нові країни, або щоб були екзотичні країни – як Індія. Критерії – це якість танцю і обов’язково – живий оркестр. Це обов’язкова вимога фестивалю».

Окрім танців, відвідувачі можуть насолодитись і живою музикою – щодня на фестивалі відбуватиметься батл народних оркестрів. На додачу тут можна скуштувати кухню народів світу та відвідати святковий ярмарок. Завершиться фестиваль традиційно – чоловіки з усіх країн-учасниць спільно виконають гуцульський танець аркан та заспівають українських пісень. Андрій Кіях представляє на Етновирі Україну, і саме він ставитиме хореографію для фінального танцю. Чоловік запевняє: з іноземними колегами вони говорять однією мовою.

«Мовний бар’єр є на перших п’яти хвилинах, далі йде мова хореографії та мова рухів – вона для всіх одинакова. І всім дуже приємно, що індуси, чехи, серби співають українською мовою. В тому є своя фішка».

Львівська публіка для іноземних артистів оплесків не шкодує. Відвідувачі Етновиру розповідають: такий фестиваль їм до вподоби.

«Супер! Дуже гарно організовано, взагалі всі в такому настрої піднесеному. Чудове свято. Особливо приємно, що були учасники з Індії. А наші – ну просто молодці! Ми в захваті».

Вхід на Етновир є вільним для всіх. Загалом подія триває шість днів і закінчиться у неділю. А після цього, кажуть організатори, вони візьмуться за підготовку наступного фестивалю.

Остап Яриш, Львів, «Громадське радіо»