Міфи та необізнаність у сфері сексуального здоров’я в Україні

4 вересня світ відзначив День сексуального здоров’я. Проведення цього заходу Всесвітня асоціація сексуального здоров’я ініціює вже вшосте. Цьогоріч ця дата, присвячена обговоренню теми міфів у сфері сексуального здоров’я нації і кожної людини зокрема. У Києві проблему обговорили на прес-конференції 6 вересня.

На думку організаторів прес-конференції, міфи у сфері сексуального здоров’я породжує нестача знань у даній області. Сергій Бакшеєв, лікар вищої категорії, акушер-генеколог-репродуктолог зібрав основні упередження та згрупував їх за категоріями. Серед основних він називає міфи про шляхи передачі ВІЛ-інфекції, методи контрацепції, запобігання вагітності та гінекологічні ракові захворювання.

Один з розповсюджених міфів, на думку Павла Пиминова, полягає в тому, що визначальна роль у сексуальному житті належить чоловікам. Експерт вважає це радянським пережитком і спростовує цю тезу.

«Жінка приймає рішення, буде сексуальний контакт чи ні. Вона частіше за все приймає рішення, чи буде цей контакт захищеним. Роль жінки критично важлива, і ми намагаємось всіляко виступати за те, щоб жінки несли прапор попереду всієї нашої колони, яка виступає за безпечний секс, і розмахували їм. Ми за те, щоб вони тримали руку на пульсі, і чоловічої поведінки зокрема».

Необізнаність людей у сфері сексуального здоров’я часто призводить до смертельних захворювань та летальних випадків. За даними Павла Пиминова, директора по комунікації Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД», з 1987 року в Україні зареєстровано 287 970 випадків ВІЛ-інфекції. Зараз на диспансерному обліці стоять 130 тисяч людей, хворих на СНІД. При чому з 2008 року росте кількість інфікованих через статевий контакт. Зараз це 60% від загального числа ВІЛ-позитивних.

Особливо важливо, на думку експертів, проводити освітні програми для молоді. За даними Сергія Бакшеєва, щорічно у світі діагностується 16 мільйонів випадків вагітності у дітей до 17 років. Варто також зазначити, що середній вік початку сексуального статевого життя в Україні 9,5 – 12,5 років.

На думку експертів, це пов’язано з тим, що молодь не має достатньої обізнаності у питаннях сексуального життя. Павло Пиминов часто проводить освітні лекції у рамках Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД». Зі свого досвіду він відзначає, що існує великий розрив між тим, як розуміють логіку і реальність батьки або вчителі, і між тим, як її розуміють підлітки.

«В ті моменти, коли ми проводимо такі речі (у школах зі старшокласниками, рідше у вузах) реакції дійсно різні: вчителі червоніють і часто виходять, школярі слухають, відкривши рота. Спочатку це звичайна шкільна аудиторія, коли хтось шушукається, хтось сміється, хтось когось щипає під столом, підмигує, а потім вони всі замовкають. В принципі, справа в тому, що мова іде про життя і смерть, і вони це швидко розуміють».

За словами Юлії Ярошенко, керівниці Всеукраїнської організації здоров’я та організаторки першої в Україні освітньої конференції про секс у форматі public talk SEX.Prostir, в Україні існує величезний дефіцит знань у сфері сексуального здоров’я.

«Офіційних законів, які б регламентували сексуальну освіту в Україні немає. Власне, у нас ця тенденція ще не сформована. Є уроки біології, на яких розглядається базова анатомія статевих органів і т.д. Є знання, які передаються від батьків до дитини. Але все-таки відкрито у нас ніхто не вчить молодь у цьому аспекті».

Юлія Ярошенко наголосила, що у систему освіти необхідно вводити інформаційні програми, які б коректно вводили школярів та студентів у курс сексуального життя. Це, на її думку, дасть можливість убезпечити молодь від бажання здобувати сумнівні знання у цій сфері на порносайтах.

На думку експертів, такі дії – важливий крок для запобігання сексуального насилля та розвитку сексуальної толерантності українського суспільства.

Катерина Кравченко, Київ, спеціально для «Громадського радіо»