Про це голова НАБУ Артем Ситник розказав на брифінгу у Києві, передає кореспондентка «Громадського радіо» Марія Зав’ялова.
«Перевірка проводилось по двох напрямках: законність походження коштів, за які були придбана ця квартира; взагалі дотримання при укладенні цієї угоди вимог антикорупційного законодавства», — повідомив Артем Ситник.
За його словами, перевіркою встановлено, що є 4 джерела походження коштів, за які була придбана квартира, а це 7 млн 550 тис грн.
«Перше і основне, це 3 млн 770 тис грн — позика, отримана паном Лещенком від Олени Притули. 77 тис доларів США, що еквівалентно 1 млн 998 тис грн, це сума, що її зняли з депозитів, оформлених на мати Лещенка, Тетяну. 150 тис грн отримані в цивільної дружини Топольської. Інша частина коштів, приблизно 1 млн 780 тис грн є особистими заощадженнями Лещенко».
Як розказав Артем Ситник, бюро перевірило всі документи щодо доходів Олени Притули, та було встановлено, що за період з 1 січня 2007 до 30 червня 2016 вона отримала дохід у сумі 15 млн 500 тис грн. Тож, за словами голови НАБУ в Притули були фінансові можливості надати Лещенку цю позику. Крім того НАБУ перевірило рух коштів по депозитних рахунках, зареєстрованих на Лещенко Тетяну, та з’ясувало, що кошти дійсно були зняті останнім часом. Ситник додав, що доходи Топольської також дозволяють їй надати позику.
«Також була піднята вся звітність Лещенка та було встановлено, що ним було задекларовано доходів з 1 січня 1998 по 30 червня 2016 на суму 4 млн 347 тис грн. Тобто в принципі він мав фінансову можливість вкласти у придбання квартири той мільйон», — повідомив голова НАБУ.
В той же час, у НАБУ вважають, що дійсно мав місце ряд порушень, які підпадають під адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
«Відповідно до ст 23 закону України про запобігання корупції, особи, зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої, статі 3 закону, у тому числі народні депутати, можуть приймати подарунки, які відповідають загальним уявленням гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статі. Відповідно до статі 1 закону про запобігання корупції, подарунок — це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають безоплатної або за ціною, значно нижчій за ринкову».
За словами Ситника, договір позики між Притулою та Лещенком є безпроцентним та укладеним на 10 років.
«Враховуючи, що на кредитному ринку України відсутні реальні можливості для отримання безпроцентних кредитів, а найнижчим орієнтиром для кредитних ставок є облікова ставка НБУ 15%, існують ознаки можливості отримання народним депутатом Лещенком вигоди у вигляді безвідсоткової позики, що не є загальнодоступною послугою. Орієнтовна сума вигоди складає 188 тис у 2016 році, якщо рахувати по ставці НБУ, та 565 тис грн в кожному наступному році за умови зберігання облікової ставки 15%, хоча не виключено, що вона збільшуватиметься».
На думку НАБУ такі дії підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення.
Крім того Бюро встановило, що Лещенко вказував у декларації місцем проживання у 2014-2015 році квартиру у Києві на вулиці Турівській, при чому жодні члени сім’ї в декларацію не включені. В той же час, мати Лещенка Тетяна зареєстрована в цій квартирі.
«На нашу думку, при такій ситуації цього члена сім’ї потрібно було включати в декларацію, і декларувати ті депозити, які були зараховані на її ім’я. Тим більше, що сам Лещенко пояснив, що фактично це були його кошти, а мати лише керувала цими рахунками. На нашу думку, ці дії підпадають під дію частини третьої статі 172 кодексу України «Порушення вимог фінансового контролю».
Артем Ситник заявив, що НАБУ немає повноважень щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності, це компетенція органів Нацполіції і НАЗК.
«Тому з урахуванням того, що ми встановили в ході перевірки ці матеріали сьогодні будуть передані до НАЗК для того, щоб вони в межах своєї компетенції оцінили ці факти, про які я сказав, та прийняли рішення про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення. На нашу думку, ці два правопорушення мають місце, але ми не маємо повноважень складати адміністративні протоколи, тому, я думаю, свою оцінку дасть НАЗК і складе протоколи про адміністративні правопорушення».
Голова НАБУ також зазначив, що така перевірка відноситься до компетенції НАЗК, але через відсутність ресурсів в НАЗК, її проводило Управління аналітики НАБУ. Національне антикорупційне бюро фактично підстрахували НАЗК.