Про це на прес-конференції заявили правозахисники, представляючи звіт за результатами моніторингу виконання Нацстратегії за другий квартал.
Минулого кварталу уряд виконав близько 10% ухваленої 25 серпня 2015 року указом президента Нацстратегії. Після цього Омбудсман Валерія Лутковська надіслала прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману рекомендації та запропонувала провести спільну зустріч за її участі, прем’єр-міністра, центральних органів виконавчої влади та громадськості, аби обговорити проблемні питання.
“Тоді під час дискусій делеговані представники органів влади відмовлялись обговорювати певні питання, посилаючись на вузьку їхню компетенцію. Або ж вони взагалі були не в темі, що таке План дій і чому орган влади має її виконувати”, – розповідає Представник Омбудсмана зі зв’язків з громадськістю Михайло Чаплига.
За його словами, коли влада зрозуміла, що План дій серйозно контролюватимуть громадські організації та Офіс Уповноваженого з прав людини, тоді почався саботаж.
“Замість того, аби виконати доручення прем’єр-міністра про зустріч по проблемних питаннях, Міністерство юстиції 17 серпня провело громадське обговорення Проекту розпорядження про внесення змін до Плану дій з реалізації Нацстратегії. Мова вже йде не про обговорення того, а як же ж нам співпрацювати, як же ж нам краще виконувати затверджений вами ж План дій, обговорити проблемні питання, зняти їх, а йдеться про зміни”, — пояснює Михайло Чаплига.
Михайло Чаплига підкреслив, що одним з проблемних міністерств у взаємодії з громадскістю є Міністерство охорони здоров’я, яке не надає правозахисникам взагалі жодної інформації про виконану ним роботу.
“Громадська організація “Інсайт”, взагалі публічно заявила про не виконання Плану дій, зокрема, через те, що в міністерстві відсутні відповідальні люди, які мають це реалізовувати”, – розповідає представник Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Правозахисники шкодують, що урядові структури саботують виконання Нацстратегії.
“Влада не розуміє, чому Стратегія з прав людини, якщо не другий за важливістю документ після Конституції, то головний, заради чого взагалі існує держава. Це якраз права людини, які держава зобов’язана захищати і дотримуватись”, – каже Михайло Чаплига.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Аркадій Бущенко вважає, що трансформування Плану дій може свідчити про “переведення діалогу на раціональне підґрунтя”.
“У нас взагалі прийнято брати на себе зобов’язання до певних урочистих дат, не усвідомлюючи їх. При підготовці цієї Стратегії був такий самий підхід як з боку уряду, так і з боку громадянського суспільства”, – згадує правозахисник.
“Концепція створювалась у демократичній процедурі більшістю голосів. Наприклад, говорили: “Давайте внесемо цей пункт. Більшість за?” Якщо за, то внесли. А насправді все таки Стратегія та План дій – це більш експертна робота, де треба узгоджувати різні концепції та ідеї. Крім того, ще й вирахувати ресурси, які має держава для виконання Плану дій”, – додає Аркадій Бущенко і висловлює переконання, що зміни Плану дій можуть допомогти вдосконалити її.
“Не ми головна загроза для органів виконавчої влади. Їх м доведеться звітуватись у грудні цього року перед президентом і міжнародною спільнотою. І це дуже близько!, – іронізує правозахисник.
Проблемні питання Нацстратегії
Правозахисники зауважують, що влада “практично повністю ігнорує” виконання Плану дій в тій частині, де йдеться про права українців на непідконтрольних уряду територіях, а також внутрішньо переміщених людей.
“Деякі виконавці взагалі посилаються на неможливість чи недоцільність виконання пунктів Плану дій, при цьому забуваючи, що всі центральні органи виконавчої влади були розробниками документу, спільно з національними та міжнародними громадськими організаціями”, – каже координаторка громадської організації “Донбас SOS” Ольга Гвоздьова.
Вона відзначає взагалі погіршення цього року стану прав переселенців та громадян, які знаходяться на непідконтрольних уряду територіях.
“Якби ми зараз вносили зміни до конкретних заходів Плану дій, то ми б включили пункти про необхідність скасування тих нормативних актів або рішень уряду, які були в цьому році”, – каже Ольга Гвоздьова.
Представниця “Донбас SOS” нарікає на списки громадян від СБУ, яким припиняється державні виплати, якщо вони перетнули лінію розмежування.
“Їх створили поза будь-яким законодавством, і це означає, що для будь-яких категорій громадян, для яких держава не має грошей, може створити списки й припинити усі соціальні виплати”, – вважає вона.
За її словами, необхідно також скасувати постанову Кабміну №365, яка відділяє переселенців від інших категорій громадян, які отримують соціальні виплати, і створюють для них окремі дискримінаційні механізми.
Також експерти вказують, що українці досі не мають жодних механізмів відшкодування державою втраченого під час бойових дій майна та житла. А звільнені з полону громадяни не отримують статус учасника війни.
Крім того потерпілі через війну на сході України діти не мають жодного статусу і відповідних пільг.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська закликає державні органи влади до співрпаці.
“Ми закликаємо органи влади не боятися звітів про виконання, бути прозорими та відкритими. Не помиляється тільки той, хто нічого робить. Показуйте реальну картину і прислухайтеся до пропозицій, які надаються представниками громадськості”, – просить вона.
Микола Мирний, Центр інформації про права людини для «Громадського радіо»