Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Про це під час круглого столу, присвяченому проблемам з отриманням адміністративних послуг українцями, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, розповіла волонтерка громадської організації «Шторм» Олена Антонова.
Однак, за її словами, багато кримчан просто не можуть собі дозволити поїздку на материкову частину України, яка необхідна для отримання зокрема паспорта, внесення змін у документи, а також багатьох інших адміністративних процедур. Адже тільки проїзд до Херсонської області наразі складає понад 800 гривень з людини.
Олена Антонова каже, що на проблеми вразливих категорій населення, зокрема людей з інвалідністю або дітей-сиріт, немає відповідей ні в держави, ні в громадських активістів, і це надає широке поле для корупції.
«Немає достатньої інформації про адміністративні послуги для кримчан. Те, що розміщується на офіційному сайті Державної міграційної служби, не зовсім зрозуміло та цього недостатньо. Немає єдиної системи роботи з кримчанами — в різних підрозділах співробітники приймають рішення на свій розсуд. Зросла кількість „помічників“, які за немаленькі гроші допомагають вирішити питання. Такі помічники систематично привозять людей до Новотроїцького підрозділу у селище міського типу Білозірка Херсонської області, але ціни вражають. Вклейка фото — 5 тисяч рублів, а остання інформація 4 дні назад — 8 тисяч рублів беруть за те, щоб вклеїти фото в український паспорт. Паспорти України дітям 16 років від 2 тисяч рублів — людина просто вам покаже паспортний стіл, який може видати той чи інший документ, і за ці послуги вони беруть 2 тисячі рублів. Найбільша сума, з якою ми стикнулися — це 25 тисяч рублів за паспорт громадянина України, що видається у 16 років. Свідоцтво про народження з поданням позову до суду приблизно складає 300-600 доларів США».
Олена Антонова пояснює, що притягнути до відповідальності за це майже неможливо, адже кошти так звані «помічники» отримають на окупованому півострові, а їхні клієнти побоюються давати свідчення.
За словами Олени Антонової, така сама проблема доїхати до адмінкордону, бо громадський транспорт за прийнятну ціну ходить один чи два рази на добу. У той же час працюють таксисти, які за 200 гривень з людини доставляють подорожуючих до адміністративного кордону.
Причиною цих проблем Олена Антонова вважає недосконалість українського законодавства щодо надання адміністративних послуг людям, які проживають на тимчасово окупованій території.
«В час війни закони мирного часу на окупованій території не працюють. Не можна з окупованої території вимагати виконання таких законодавчих баз. Бо щоб вклеїти фото у 25 чи 45 років людина має дуже багато заплатити: 3-5 тисяч рублів, аби приїхати. І не всі вклеюють фото за один день. А якщо людина втратила паспорт — це взагалі смерть, бо немає законного механізму допомоги».
Олена Антонова розповіла, що на окупованій території живе багато таких людей, які просто не можуть виїхати та не знають, як це зробити.
За її словами, на півострові роблять усе можливе, аби діти, які живуть в анексованому Криму виросли росіянами. В той же час, батькам надзвичайно важко отримати для своїх дітей українське свідоцтво про народження.
Ситуація з дітьми-сиротами, які залишились в анексованому Криму, ще гірша.
«Я очень прошу обратить внимание на детей-сирот. Эти дети идут в „ДНР“. 18 тысяч рублей — месячная зарплата детей, которые идут в „ДНР“. Им выдают оружие, одевают погоны и говорят: „Ты крутой парень, тебя теперь все боятся“. Они возвращаются без ног, без рук, потом ездят по Симферополю в колясках, и им никто не может помочь. Давайте придумаем путь, давайте будем бороться за Крым вместе».
Присутні на круглому столі представники державних органів та громадських організацій відгукнулися на емоційну промову Олени Антонової.
Попри суперечки та заяви правозахисників, що держава та громадяни живуть у двох різних світах, і це змінити неможливо, діалог все ж було розпочато.
Представниця Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Олена розповіла, що відомство планує відкрити Центри надання адміністративних послуг на всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду.
«Як виявилось, у Херсонській області на КПВВ міжнародної допомоги взагалі немає. Ми будемо піднімати це питання. Ми будемо облаштовувати і ці КПВВ також, щоб кожна людина відчула себе громадянином. Це не просто слова, тому що чесно в мене є подруги, які переїхали з Криму та Донецька. І я прийшла працювати в це міністерство для того, аби їм допомогти, а не для того, щоб просто сидіти та отримувати зарплатню».
Олена Василевська додала, що наразі створюється трастовий фонд, до якого залучають гроші від донорів. За її словами, якщо гроші на відкриття Центрів надання адміністративних послуг не забезпечить бюджет, в Міністерстві знайдуть вихід у міжнародній допомозі.
«Ми готові співпрацювати та дослухатись, ми відкриті для всіх», — закінчила Олена Василевська свій виступ.
Саме цього просила і Олена Антонова, коли звернулася до представників влади від імені кримчан, яким вона вже два роки допомагає на волонтерських засадах.
«Леночка, скажи їм усім, ми українці, нехай вони нас не лишають. Нам і так складно, не треба вигадувати зайвого. Я прийшла сюди з однією думкою. Я не кажу, що хтось хороший, а хтось поганий. Ми просто вас просимо, знайдіть з нами діалог, давайте побудуємо якусь дорожню карту, давайте, вигадаємо якісь механізми, які б не порушували права людини бути громадянином своєї країни».
В результаті зустрічі було вирішено створити координаційну групу для вирішення проблем українських громадян, які бажають і надалі ними залишатися. Цей круглий стіл має стати лише початком складного, але необхідного Україні діалогу.
Марія Зав’ялова, Київ, «Громадське радіо»