За канадські гроші на Черкащині вирішать проблеми з безпритульними тваринами

У кожному районному центрі регіону працюватиме стерилізаційно-карантинний пункт. Роботу розпочнуть з Канева, Катеринополя та Золотоноші. Канадський фонд підтримки місцевих ініціатив, який діє при Посольстві Канади в Україні, профінансував цей проект на півмільйона гривень. 

Черкащанка Ольга Волошина йшла вечірнім містом, коли почула котячий нявкіт з-під автомобіля. Щоб витягти звідти маленького кота, звала тривалий час і кидала під колеса шматки хліба. Забрати додому кошеня дівчина не може – в неї вже є три підібраних на вулиці коти. Вуличних постійно підгодовує. Якщо цього не робить – дівчину довгий час мучить совість.

Оля говорить, що вирішити проблему безпритульних можна за допомогою стерилізаці й часткової заборони розведення породистих тварин. Натомість, охочих завести тваринку, направляти до притулків та волонтерів.

До нового року в Черкаському районі запрацюють стерилізаційно-карантинні пункти. «Поштовхом для створення цієї програми стали численні факти вбивства безпритульних тварин – таким чином різні райони намагалися по-своєму регулювати проблему розмноження», – говорить віце-президент Черкаського обласного благодійного фонду «Еко-Центр» Оксана Савіцька. Додає, що «часто власникам тварин шкода їх стерилізувати, а топити десятками щенят та котенят – не шкода». Створення центрів по усій Черкащині вирішить одночасно кілька проблем: за допомогою стерилізації безпритульних тварин унеможливлять появу нових, а за рахунок щеплень проти сказу – контролюватимуть ситуацію з безпекою населення. 

Півмільйона грантових грошей спрямують на 100% облаштування пунктів, а саме: придбання хірургічного обладнання, засоби відлову, прилади для операційної зали та місця для перетримки:

«Знаєте, як у селах вивозять на базар, да? Там його хтось знайде. Має знайтись гіпотетичний добрий і великий «хтось», який накриє всю область, позбирає цих усіх кошенят, цуценят, тому що господарю шкода стерилізувати тварину. Нашу область, нашу організацію було обрано для того, щоб саме створити в області прецендент реалізації програми гуманного ставлення до безпритульних тварин, не лише на рівні окремих міст, а саме на рівні області і на рівні мережі, створеної в області. Такого ще в Україні немає». 

Від місцевої влади просять лише відшукати комфортне приміщення і транспорт, який зможе перевозити упійманих тварин. Канів, Катеринопіль та Золотоноша обрані не випадково: на сесіях міських рад уже прийняли відповідні програми контролю безпритульних собак та котів. Представники благодійного фонду підрахували, що на облаштування одного районного центру необхідно 1,5 млн гривень. В області створять 19 центрів, окрім Умані – там ця програма вже існує. Про механізм роботи центру на прикладі однієї тварини, – далі говорить президент Черкаського обласного благодійного фонду «Еко-Центр» Олена Литвинова:

«Буде використовуватися так званий метод: «відлов-стерилізація-повернення – ПСВ». Тварина відловлюється, відбувається певний карантинний період, коли за нею спостерігають – це вимоги закону, вимоги ветеринарії. Якщо у неї ніяких хвороб не виявлено, вона стерилізується, потім їй знімаються шви і робиться обов’язково вакцинація щеплення від сказу. І потім, якщо тварина абсолютно нормальна, вона десь жила і нікому не зажала (але були ці проблеми, пов’язані з безконтрольним розмноженням і питанням щодо неконтролю сказу), вона буде просто повертатися на місце. Це не буде притулків, в яких тварина буде утримуватися постійно, які вимагатимуть постійних вливань. Це – мінімізована схема, яка дозволить за короткий час накрити тотально популяцію безпритульних тварин». 

Також представники фонду матимуть централізований сайт для обліку усіх відловлених тварин, яких позначатимуть наскрізним номером на внутрішній поверхні вуха. Працівники центру припускають, що простерилізувати домашню тварину зможуть і жителі населених пунктів, які часто неправильно про них дбають:

«У нас, на жаль, відсутній механізм обов’язковості – це десь прописано декларативно, але примусити господаря вести на це щеплення немає можливості, немає такого механізму. Є така дуже болісна проблема для усіх волонтерів, зоозахисників – це так званий «самовигул». Це такий біч, абсолютне зло, – я б сказала. Оскільки тварина залишається повністю безконтрольна на вулиці. Вона може потрапити в якусь халепу, може стати причиною скоєння ДТП, вона може когось налякати, вона може налякатися сама. Але люди досі не розуміють, що взяти тварину в дім, це не лише з нею гратися і таке інше, але й приділяти час вигулу, так, щоб вона не залишалася на вулиці сама». 

Щодо працівників, які обслуговуватимуть безпритульних тварин, то у програмі прописано укладання договорів з місцевими ветеринарами та випускниками профільних навчальних закладів.

Ірина Філенко, Черкаси