Харківська «Gender school» випустила перших старшокласників-тренерів

Під час осінніх канікул в Харкові в Центрі гендерної культури для учнів 7-11 класів працювала безкоштовна «Гендер школа». Чотири дні з хлопцями і дівчатами в різних формах говорили про права людини, гендерну рівність, протидію насильству та торгівлі людьми, розповідає тренерка гендерної школи Вікторія Преображенська.

«Перша гендерна школа була з дорослими. Ми зібрали активістів і активісток, які хотіли щось проводити. Ми їх навчили, але не побачили великого результату їх роботи, тому що, коли дорослі люди приходять в школу, є така дистанція між ними і дітьми. Тоді у нас виникла ідея підготувати дітей, які б могли в своїх шкільних колективах проводити заходи», — говорить Вікторія Преображенська. 

Фахівці Центру гендерної культури намагаються привернути максимум уваги до цієї тематики. Для того, щоб якомога більше людей жили в системі цінностей прав людини. З цією метою працюють і з дітьми, розповідає директор Центру гендерної культури Тетяна Ісаєва.

«Чому? Тому що наслідком порушення прав людини – є насильство, війна, будь-якого роду прояви дискримінації на кожному кроці. Щоб вони якомога менше піддавалися цій дискримінації, розуміли що це таке, відстоювали і не дискримінували інших», — розповіла Тетяна Ісаєва. 

Для старшокласників організатори вибрали мінімум лекцій, максимум ігрових та театральних форм. У своїх гаджетах учні самі шукали нормативну базу з прав людини і розмірковували, як протистояти насильству. Учениця 10 класу Діана Левіна навчання в гендерній школі вважає корисним досвідом та збирається ділитися отриманими знаннями з однолітками.

«Було багато чого цікавого, корисного і пізнавального. Я вважаю, що в якихось школах було б корисно проводити подібні уроки. Тому що дітям треба цьому вчитися, дітям треба це знати. Нам треба знати про свої права, нам треба знати, що недобре бити іншу людину, тому що у нього інший колір шкіри, або щось подібне».

Завершили навчання форум-театром. Команди готували сценки про порушення прав людини. І шукали відповіді, як не допускати насильства і дискримінації.

Світлана Гуренко, Харків