Спочатку — суди, потім — адвокатура. Чим планує займатися головна люстраторка країни

У заголовках медійних новин про призначення Ганни Калинчук виконувачкою обов’язків директора Департаменту з питань люстрації Мін’юсту разом із її прізвищем часто можна зустріти вік. 23-річна головна люстраторка країни не приховує — увага ЗМІ до вікової ознаки її дещо приголомшила.

«Я цього не скажу, що очікувала, але була до цього готова. Тим паче так, як я написала на «Фейсбуці», деякі обставини, які склалися до цього з призначенням заступника міністра МВС, вони у цій ситуації кинули темне світло і на мене», — каже Ганна Калинчук.

24-річна Анастасія Дєєва, про яку згадує Ганна Калинчук, стала заступницею міністра внутрішніх справ з питань євроінтеграції 26 жовтня. На прохання поспілкуватися з «Громадським радіо» Дєєва відповіла ствердно, але часу на інтерв’ю поки не знайшла. Ганна Калинчук знайшла півгодини на телефонний коментар.

Теперішня в.о. директора торік закінчила Острозьку академію. І ще студенткою працювала в адвокатській компанії — разом із тепер вже колишньою очільницею Департаменту Тетяною Козаченко. Разом із Козаченко Калинчук перейшла в люстраційний департамент, де вже 2 роки працює головним спеціалістом у відділі нормативної роботи.

Ганна Калинчук: «Моя кандидатура мала, скажімо так, перевагу в тому, що я працювала з Тетяною весь час. Я знаходилася навіть з нею в одному кабінеті. Тобто у мене був доступ онлайн до усіх процесів та усіх справ, які стосувалися очищення влади. Я не займалася конкретними справами конкретного відділу, я маю уявлення про те, чим займається департамент в цілому». 

Одне з питань, які Калинчук відстежувала разом зі своєю начальницею — це судові справи. Колишні чиновники, що втратили посади через закон «Про очищення влади», намагаються поновитися за допомогою суддів. Численні справи застрягли без вирішення, констатує головна люстраторка.

«Найбільшою проблемою на сьогоднішній час, що стосується люстрації, я бачу те, що суди усуваються від вирішення цих спорів по суті, зупиняючи розгляд цих справ до їхнього вирішення в Конституційному суді. І для того, щоб суду так вчинити, йому не потрібна згода сторін, які беруть участь у судовому процесі, ані їхні мотивовані заперечення. Тобто суд робить це з власної ініціативи. Це найбільша проблема, оскільки в цьому випадку спір не вирішується і справа просто зависає в повітрі. І таких справ на сьогодні є дуже багато — більше тисячі. І тут ми можемо говорити, що у таких осіб немає ані права на захист, ані права на справедливий суд», – пояснює в.о. директора.

Зупинення процесів Департамент оскаржує — знов у судах.

Ганна Калинчук:  «У нас є прецедент уже у Верховному Суді, коли ухвалу Вищого адміністративного суду про зупинення розгляду справи було оскаржено і Верховний Суд задовільнив наше клопотання

Скасувати власні звільнення екс-чиновники намагаються й досі. Ганна Калинчук каже — навіть на цьому тижні працівники департаменту мають взяти участь у семи процесах.

«Це абсолютно, абсолютно різні — це є і, наприклад, посади керівників самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури, це є інспектори ДАІ, це є, наприклад, очільниця податкової міста Києва. Тобто це є різні категорії справ». 

Не виключено, що саме Калинчук доведеться відстоювати люстрацію перед суддями Конституційного суду. Розглядати, чи відповідає закон «Про очищення влади» Конституції, КС розпочав ще в квітні 2015 року. І досі не визначився. На запитання, чи може Конституційний суд люстрацію скасувати, Калинчук відповідає — 50 на 50.

Ганна Калинчук: «Конституційний суд вже в 15 разів перевищує власний встановлений строк і строк, встановлений законодавством, для вирішення в цьому питанні. Мені дуже важко відповідати на такі запитання, оскільки вони дуже суб’єктивні. Чому допускаю скасування — ви ж сказали про склад суду. П’ять осіб, що перебувають зараз у складі суду, мають конфлікт інтересів щодо розгляду цієї справи. І безпосередньо і представниками парламенту, і представниками уряду було подано клопотання про відвід. Проте склад суду не задовільнив таке клопотання, не усунувся від вирішення, це вже на цьому етапі свідчило про певну заангажованість і певний політичний аспект у вирішенні цього питання.

Я можу сказати, чому Конституційний суд не повинен скасовувати закон «Про очищення влади». Міжнародна спільнота підтримує закон «Про очищення влади». Висновок Венеційської комісії стверджує, що люстрація у тому вигляді, в якому вона є в Україні, відповідає міжнародним стандартам і принципам захисту прав людини, тобто не є порушенням прав людини». 

Але попри застряглі справи у судах і невизначеність Конституційного суду Ганна Калинчук вважає — люстрація в Україні відбулася. Наприкінці жовтня попередниця Калинчук — Тетяна Козаченко — відзвітувала: 98% чиновників, що мали б потрапити під люстрацію, звільнені. Серед державних органів, що не бажають очищуватися, Козаченко виділила Державну фіскальну службу — там понад сорок нелюстрованих посадовців. Ганна Калинчук акцентує увагу на судах.

«До одного судді як прецедент теж застосовані заборони. Це топова посада судді. Це екс-голова Вищого господарського суду», — наводить вона приклад.

Додатку «виконувач обов’язків» Калинчук могла б позбутися, якби виграла конкурс на посаду директора Департаменту з питань люстрації. Але подаватися на нього тимчасова керівниця не планує. Каже — згодом хоче повернутися до адвокатури, не залишатися на держслужбі.