Арку збудували, що далі? Перспективи нового саркофагу на ЧАЕС

Арку збудували, що далі? Перспективи нового саркофагу на ЧАЕС

На Чорнобильській атомній електростанції відкрили новий саркофаг над четвертим енергоблоком. Коли його введуть в експлуатацію та хто заплатить за роботи

«За метушнею не видно конфайнменту», — діляться враженнями працівниці, що прийшли на церемонію відкриття нової Арки. Метушні сьогодні багато: приїхали глава Європейського банку реконструкції та розвитку, посли країн-донорів та президент України Петро Порошенко. Перед церемонією на дворі робітники прибирають щітками сніг, що продовжує падати, а охоронці не втямлять, з якої відстані та з ракурсу дозволяти зойомку збудованого об’єкту журналістам.

Характеристику нового безпечного конфайнменту — така офіційна назва Арки над старим саркофагом четвертого енергоблоку ЧАЕС — спікери у сьогоднішніх розмовах починають з «най…». Найбільша рухома конструкція в світі — її параметри напам’ять вивчив і президент Порошенко.

«Це насправді унікальний об’єкт. 110 метрів в вишину. 257 метрів в ширину. 164 метри довжиною», — промовляє він з трибуни.

Будували конфайнмент за понад триста метрів від старого саркофагу — двома половинами. Потім скріпили їх та насунули Арку за допомогою домкратів. Спочатку прес-служба Держагентства з управління зоною відчуження запрошувала журналістів стати свідками проходження конструкцією останніх метрів до цілі. Але зрештою преса побачила вже насунуту Арку.

У одного з інженерів проекту, Валерія Говорова, на лобі — подряпина. Жартує: штовхав Арку головою. Пояснює — насправді наближення конструкції зайняло три доби.

«Движение осуществляется на небольшое расстояние, порядка 60 сантиметров за раз. Арка сначала приподнимается, чтобы она была абсолютно горизонтальной, потом такими небольшими толчками она продвигается на эти 60 сантиметров, потом опять подготовка к следующему этапу. Все это приподнимается, выравнивается. И опять на 60 сантиметров», — розповідає Говоров. 

Зведення Арки фінансували 30 країн, у тому числі Україна — загалом це коштувало півтора мільярди євро. Будівництво вів французький консорціум «Новарка». Близько чотирьох тисяч працівників з десяти тисяч, що долучалися до проекту — українці. Заступник головного інженера підприємства «Чорнобильська АЕС» з проекту «Укриття» Сергій Кондратенко пригадує, як усе розпочиналося.

«Необходимо было сначала сделать подготовительные работы. Подготовить площадки, сравнять, сделать траншеи для строительства фундамента. А это все был загрязненный грунт после аварии. Доходило до того, что при устройстве котлованов под фундаменты мы выкапывали прямо экскаваторы, которые остались после 1986 года», — каже інженер. 

За шість років конфайнмент збудовано, але до введення його в експлуатацію — ще рік. Сергій Кондратенко пояснює, які роботи залишилися

«Мы должны загерметизировать арку, установить мембраны между новыми конструкциями и старыми конструкциями объекта «Укрытия». Там зазоры имеются. Должны быть установлены эластичные мембраны. Затем мы должны совершить монтаж оборудования технологического, которое входит в состав НБК, провести испытания, проверить все технологические параметры», — аргументує Кондратенко. 

Підготовку до запуску профінансує міжнародний донорський фонд. А ось від вводу в експлуатацію оплачувати роботу конфайнменту має Україна. Валерій Говоров — один з тих фахівців, який буде відповідати за запуск об’єкта. Переймається, чи вистачить у держави грошей, щоб підтримувати комплекс.

«Все ремонтные, эксплуатационные работы, которые связаны с какими-то ресурсами, с расходным материалом и так далее. Дезактивационные работы, система вентиляции, энергозатраты, теплозатраты, допустим, водоснабжение. Все это ресурсы, которые будут накладываться на общие расходы на содержание. Вот как сейчас: содержание остановленных энергоблоков тоже во что-то обходится. Какие-то системы там работают, которые поддерживают жизнедеятельность. То же самое и здесь», — додає Говоров.

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак каже: гроші мають бути.

«У нас є прораховані цифри. Ми їх передали до міністерства фінансів. Якщо говорити узагальнено і про фінансування об’єкту «Укриття», і інших систем безпеки, цифра є такою: орієнтовно 600 мільйонів гривень на рік. Але ці кошти Україна буде витрачати, починаючи з моменту здання об’єкту, яке заплановане на листопад 2017 року. З цього моменту Україна перестає вносити свої внески до міжнародних фондів, за рахунок яких фінансувалося будівництво. А це є співрозмірні цифри, тому екстранавантаження  на державний бюджет не буде», —  пояснює міністр. 

Замовником нового безпечного конфайнменту виступило держпідприємство «Чорнобильська АЕС». Діяльність директора підприємства Ігоря Грамоткіна перевіряє Мінекології та розслідують правоохороні органи — після публікацій медіа про корупційні оборудки в компанії. 

«Ті роботи, які з нашої сторони повинні бути забезпечені, вони виконані на найвищому рівні. Правоохоронці перевіряють витрачання державних коштів, це не міжнародні кошти. Йде досудове розслідування за фактами деяких епізодів витрачання державних коштів. Це не впливає на виконання робіт щодо нового безпечного конфайнменту: ви бачите, що Арка насунулася рівно за графіком», — каже Остап Семерак. 

Нова Арка, розраховують інженери, простоїть принаймні 100 років. Такий термін закладено ще й для того, щоб придумати, як утилізувати радиоактивні відходи та залишки ядерного палива у четвертому енергоблоці. Тепер сліди Чорнобильської катастрофи зберігаються вже під двома саркофагами.

За підтримки:

Коментарi до запису

Останнi новини