Вікіпедія
Договір був укладений між Україною, США, Росією та Великою Британією. Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні.
Зазначений меморандум є юридичним актом, який вступив у силу з моменту підписання відповідно тексту цього документу. Сам текст згаданого документу 1994 року не передбачає ратифікації, а процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Росією в 1995 році, пізніше укладання меморандуму.
«Тому вказана угода є обов’язковою до виконання від 5 грудня 1994 р. всіма сторонами, всіма учасниками меморандуму без винятку», — йдеться в документі.
Проте чи насправді «Будапештський меморандум» забезпечив виконання усіх зобов’язань, вказаних у ньому? Чи дотримання міжнародних угод відбулося лише на папері.
1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту Російської Федерації) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, співвітчизників, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації».
Введення військ відбулося неофіційно, проте було майже одразу відомо про неодиничні захоплення військових об’єктів озброєними людьми без розпізнавальних знаків, які були військовослужбовцями Збройних сил РФ.
Після «референдуму», що відбувся у Криму 16 березня 2014 року всупереч українському законодавству Росія розпочала офіційний процес прийняття Криму до свого складу, і завершився «прийняттям до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів».
17 грудня 2015 року на щорічній пресконференції Володимир Путін визнав наявність російських війскових, котрі виконують військові завдання на території Донбасу.
Ці дії з боку країни, що 22 роки тому поставила підпис під вищезгаданим меморандумом, є прямим порушенням не тільки документу, а й усіх можливих норм міжнародних відносин та права. Більшість країн світу не визнало приєднання АР Крим до РФ, та жорстко засудило анексію півострова, що також призвело до застосування економічних санкцій до Росії, проте політика країни незмінна, — окупація українського півострова триває. Окупація, здійснена ядерною державою.
В цих умовах, а також за присутності на українській Донеччині та Луганщині військового контингенту країни-учасниці Меморандуму, можна засвідчити абсолютний провал усіх домовленостей, які були здійснені у 1994 році.
Олена Ребрик, «Громадське радіо»