У Костянтинівці відкрили пам’ятну дошку загиблому бійцю — фоторепортаж

На церемонію зібралися вчителі та побратими загиблого.

Сергій Несвіт пригадує, що з Олександром познайомився взимку 2014. Поміж друзів усі його називали Сан Санич. Мобілізований до лав Збройних сил України, після року служби він підписав контракт і пішов на передову.

Сергій Несвіт — старший солдат Костянтинівського об’єднаного військового комісаріату.

«Він пішов в частину до Бахмута, хоча формально був на передовій, в районі Світлодарської дуги. Отримав поранення, а за місяць помер у Харківському військовому шпиталі. Ми часто йшли до нього за порадою. Він мав досвід. Ми сумуємо, бо втратили таку людину. І пишаємося водночас. На жаль, його немає серед нас. Ми часто питали, чого ти йдеш? А він казав, що небагато охочих. А хто, крім нас?», — каже побратим загиблого.

Про свого учня Олександра згадувала його учителька історії Лілія Єремєєва.

«Я пам’ятаю добре Сашка, лагідний, усміхнений, трошки сором’язливий».

А однокласник Дмитро пригадав добрі очі і щиру посмішку хлопця, який віддав найцінніше — своє життя за незалежну Україну.

«За що він загинув? Щоб діти не ховалися по підвалах, а ходили до школи, щоб пенсіонери не їздили за 100 км за пенсією, щоб ми жили у мирній країні. Жили щасливо!»

На заході вшанували хвилиною мовчання Олександра Пономарьова та й усіх, хто загинув на сході України. У місті це вже друга дошка загиблому костянтинівцю.

Наталя Поколенко з Донеччини «Громадське радіо»