Виставка «Як тебе звати?»: доля переселенців очима митців, ФОТО

Виставка «Як тебе звати?»: доля переселенців очима митців, ФОТО

У Києві в «Мистецькому арсеналі» відкрилась виставка «Як тебе звати?». Вона розповідає не тільки про проблеми, з якими довелось зіткнутись переселенцям, а й висвітлює проблему біженства в цілому

Експозиція знайомить відвідувачів виставки з кількома етапами, які довелось пережити переселенцям: покинення домівки, дорога в невідоме та, зрештою, ностальгія за довоєнним життям.

На виставці "Як тебе звати?" Громадське радіо

Виставка представлена – фотографіями, відеозаписами, малюнками дітей та фільмами. Їхні автори не тільки українці. Є роботи митців з-за кордону. Зокрема тут ви побачите фотографічну серію британського фотографа Річарда Енсетта «Мати і дитя».

Робота Річарда Енсетта з фотографічної серії "Мати і дитя" Громадське радіо

Першими відвідувачами виставки були представники мистецтва та ті, чия робота або громадська діяльність пов’язані з переселенцями.

Маргарита Крамушка, наприклад, працює в проекті «Полілог». На виставку прийшла, бо тема напряму пов’язана з її роботою, але вважає, що проблема переселенців стосується кожного українця:

Маргарита Крамушка Громадське радіо

«В першу чергу для себе, але, звичайно ж, і по роботі».

Маргарита зауважує, що проблема переселенців не дуже гучно звучить, але добре, що такі проекти з’являються.

На виставці представлено багато дитячих робіт Громадське радіо

«Насправді це велика проблема. І, на жаль, завтра кожен може з нас може стати переселенцем», – говорить вона.

Оскільки виставка – є продовженням міжнародної конференції, яка присвячена, зокрема, проблемам інтеграції переселенців в місцеві громади, то запитуємо у Маргарити Крамушки, чи вдається їм це:

Паперовий будинок з дитячими малюнками Громадське радіо

«Переселенці, які не байдужі, активні, і які цікавляться своїм саморозвитком і самовідновленням в новій ролі, то так, їм це вдається».

Художниця Алевтина Кахідзе родом з Донбасу. Згадує, як залякували людей у Жданівці. Спочатку людям говорили, що з приходом української армії їм не дозволять говорити російською мовою, потім – в хід пішли «страшилки» про «Правий сектор». Коли і це не подіяло, почали розповідати про небезпечне видобування сланцевого газу, яке нібито має розпочатись в області.

Питаємо у неї, чи можна через мистецтво донести до українців, що ж насправді відбулось навесні 2014-го на Донбасі. Що змусило одних людей взяти зброю, а інших – покинути власні домівки.

«Мистецтво не змінює життя безпосередньо. Воно змінює думку про світ або ідею про світ – яка вона може бути, дає візію. Наприклад, як можна працювати з якоюсь проблемою. Це не прямі директиви, способи подолання проблем. Питання тут стоїть так: той, хто виступає творцем, ініціатором проекту, він дуже багато переживає всередині, він дуже змінюється, але ось інше питання: наскільки глядач, який прийшов, буде не пасивний і готовий співвіднести свій досвід, з досвідом запропонованим», – говорить Алевтина Кахідзе.

Люди в камуфляжі кажуть що мітингувальники розбіглися самі

Виставка триватиме до 25 грудня. Вона містить також кінопрограму, з якою можна детально ознайомитись на сайті «Мистецького арсеналу».

Валентина Троян, Київ, Громадське радіо

За підтримки:

Цей матеріал був створений за підтримки Європейської комісії та Уряду Великої Британії і є частиною проектів Hromadske Network та Говорить Донбас. Погляди та висновки, висловлені у цій публікації, можуть не відображати офіційну позицію Уряду Великої Британії та Європейської комісії

Останнi новини