Виставка «Як тебе звати?»: доля переселенців очима митців, ФОТО

Експозиція знайомить відвідувачів виставки з кількома етапами, які довелось пережити переселенцям: покинення домівки, дорога в невідоме та, зрештою, ностальгія за довоєнним життям.

Виставка представлена – фотографіями, відеозаписами, малюнками дітей та фільмами. Їхні автори не тільки українці. Є роботи митців з-за кордону. Зокрема тут ви побачите фотографічну серію британського фотографа Річарда Енсетта «Мати і дитя».

Першими відвідувачами виставки були представники мистецтва та ті, чия робота або громадська діяльність пов’язані з переселенцями.

Маргарита Крамушка, наприклад, працює в проекті «Полілог». На виставку прийшла, бо тема напряму пов’язана з її роботою, але вважає, що проблема переселенців стосується кожного українця:

«В першу чергу для себе, але, звичайно ж, і по роботі».

Маргарита зауважує, що проблема переселенців не дуже гучно звучить, але добре, що такі проекти з’являються.

«Насправді це велика проблема. І, на жаль, завтра кожен може з нас може стати переселенцем», – говорить вона.

Оскільки виставка – є продовженням міжнародної конференції, яка присвячена, зокрема, проблемам інтеграції переселенців в місцеві громади, то запитуємо у Маргарити Крамушки, чи вдається їм це:

«Переселенці, які не байдужі, активні, і які цікавляться своїм саморозвитком і самовідновленням в новій ролі, то так, їм це вдається».

Художниця Алевтина Кахідзе родом з Донбасу. Згадує, як залякували людей у Жданівці. Спочатку людям говорили, що з приходом української армії їм не дозволять говорити російською мовою, потім – в хід пішли «страшилки» про «Правий сектор». Коли і це не подіяло, почали розповідати про небезпечне видобування сланцевого газу, яке нібито має розпочатись в області.

Питаємо у неї, чи можна через мистецтво донести до українців, що ж насправді відбулось навесні 2014-го на Донбасі. Що змусило одних людей взяти зброю, а інших – покинути власні домівки.

«Мистецтво не змінює життя безпосередньо. Воно змінює думку про світ або ідею про світ – яка вона може бути, дає візію. Наприклад, як можна працювати з якоюсь проблемою. Це не прямі директиви, способи подолання проблем. Питання тут стоїть так: той, хто виступає творцем, ініціатором проекту, він дуже багато переживає всередині, він дуже змінюється, але ось інше питання: наскільки глядач, який прийшов, буде не пасивний і готовий співвіднести свій досвід, з досвідом запропонованим», – говорить Алевтина Кахідзе.

Виставка триватиме до 25 грудня. Вона містить також кінопрограму, з якою можна детально ознайомитись на сайті «Мистецького арсеналу».

Валентина Троян, Київ, Громадське радіо