«Громадське радіо»
Попри тотальне незнання базових екологічних понять, міністерська комісія рекомендувала погодити його кандидатуру на посаду директора Нацпарку «Тузловські лимани». Однак підписувати з ним контракт у міністерстві не квапляться.
Конфлікт навколо Нацпарку «Тузловські лимани» точиться вже близько року. Відтоді, як його очолив Іван Русєв – профільний еколог, який вирішив відстояти право парка залишатися заповідною зоною, протягом року на території парку відбувалися неодноразові сутички між членами команди природоохоронців та браконьєрами, які не полишали спроб позіхнути на державну власність та порушити кордони природоохоронної зони. Останнєю краплею став конкурс, що його оголосило Міністерство екології та природних ресурсів України. Саму процедуру конкурсу прописали таким чином, що від кандидата на екологічну посаду не вимагали навіть профільної освіти. Серед тих, хто подав документи та пройшов відбір був і Віталій Чакир.
Відео його співбесіди швидко розійшлося мережею.
На власні очі бачив конкурс еколог та громадський активіст Владислав Балинський. Кандидата він знає не перший рік. У того свій зиск з посади, розповідає Балинський.
“Зрозуміло, що це дуже серйозний ресурс, і зрозуміло, що цей ресурс належить усім громадянам України, а у когось є дуже велике бажання його просто загорнути до себе в кишеню. В даному випадку ми бачимо це в особі пана Чакира”.
Віталій Чакир, за інформацією Балинського, – відомий у Татарбунарському районі підприємець, що давно вже зазіхає на заповідні землі.
“Наскільки я знаю, він є керівником фірми «КАЛФА», яка займалася покосом очерету, яка займалася здачею в оренду житла під рекреацію в заповідній зоні”.
Окрім того, за словами активістів, до екології Чакир не мав ніколи жодного відношення. Навіть під час співбесіди він заявив, за словами громадського активіста, що головне його завдання – заробляти гроші для фінансування наукової діяльності. Однак у екологів є сумніви, як саме він збирається це робити, розповідає Владислав Белінський.
“Які можуть бути інтереси у даної людини, якщо він абсолютно не розбирається в екології, він абсолютно не розбирається в біології. Зрозуміло, що він буде розвивати… ось він економіст, от він і буде розвивати економічну складову, тобто, фактично навантажувати антропогенними факторами ось цей ось нацпарк і знищувати його”.
Не збирається здаватися і екс-очільник Нацпарку. Іван Русєв зізнається: не подав свою кандидатуру на конкурс навмисно, бо так намагається показати абсурдність відбіру людей на важливі посади у державі.
“Що стосується самого конкурсу, у мене просто є своє ставлення до цих процесів, оскільки я з 89 року, будучи молодим екологом, брав участь у конкурсах. Вже 4 рази, зараз це буде 5, якщо б я пішов. І я кожен раз стикався з абсолютним невіглаством тих, хто робить цей конкурс. Вони прописують так, як їм вигідно, щоб вони підібрали собі того кандидата, якого система хоче, а не того, хто заслуговує по достоїнству. Тому я на конкурс не подався, і зараз видно, що сталося. Нормальні люди туди не йдуть, тому що розуміють, що не пройдуть. Йдуть туди люди, яких лобіюють заможні люди, олігархи, які мають гроші і хочуть дерибанити ресурси”.
Іван Русєв вже 30 років опікується парком – від самого його заснування. Тому знає певно, чому саме за право розпоряджатися природними ресурсами йде запекла боротьба. Адже навіть за часів його керування браконьєрам вдалося розорати 80% заповітних степів, розповідає екс-директор Нацпарку «Тузловські лимани» Іван Русєв.
Природні ресурси сьогодні – це, напевно, те останнє, що можна вкрасти, роздерибанити в цій країні. І у нашого парку є кілька векторів дерибану. Перше – це піщана коса, яка має протяжність 44 кілометри в нашому парку. Друге – це рибні ресурси, які в основному представлені кефалевими рибами. І ось в нашому лимані Тузловском найбільше зараз нагулюється цих риб. Якщо не керувати ними розумно, з екологічної точки зору, то скоро їх не стане, як і скумбрій, як і інших видів.
Питання відбіру людей на екологічні посади Іван Русєв називає стратегічним, і саме тому не збирається здаватися. Поки контракт з Віталієм Чакиром в Міністерстві екології та природних ресурсів не заключили. Однак якщо після перемоги у конкурсі це станеться, наслідки можуть бути катастрофічними, ввавжає Іван Русєв.
“Якщо такі люди будуть керувати лиманами та іншими екосистемами, ми скоро втратимо чисте повітря і чисту воду”.
У Татарбунарській районній раді, яка рекомендувала Чакира на посаду, від коментарів відмовляються. «Громадське радіо» намагалося зв’язатися і з самим кандидатом, проте ні один з його відомих телефонів не відповідає.
Між тим, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак на своїй сторінці в фейсбуці наголосив, що призначення Чакира директором Нацпарку ще не відбулося. Проте підкреслив, що його кандидатуру рекомендумали обасна рада та місцева Татарбунарська адміністрація.
Якщо ж призначення відбудеться, Іван Русєв збирається оскаржувати його в суді.
Ганна Снєгіна, Одеса