Зоозахисники вказали на протиріччя у законодавстві щодо захисту тварин

“Ізоніазид” – лікарський препарат, який вживають хворі на туберкульоз. Також його використавують як отруту для собак: тварина повільно помирає від задухи.

«Існують головні цілі жорстокого поводження із тваринами: отримання задоволення від їх мук, погроза під час сімейного конфлікту, матеріальна вигода», – говорить Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру.

70% вбивств тварин скоєно через побиття. У 69% випадків жертвами стають собаки, в 21% – коти. Найбільше правопорушень зафіксовано у Донецьку, Криму, Харкові, Одесі, Запоріжжі.

«З’явилася тенденція до легалізації жорстокості. Практично безперешкодно завдяки інтернету розповсюджується пропаганда насилля над тваринами. Створюється враження, що нашому суспільству прагнуть зробити щеплення проти милосердя. Тільки так можна розцінити публічну демонстрацію на телеканалах, у ресторанах і розважальних центрах шоу із публічними вбивствами тварин, а також немотивований розстріл собак поліцейськими, лобіювання жорстокості в індустрії виробництва хутра шляхом видалення секретних відео-матеріалів із мережі, спроба легалізації догхантерів», – говорить Ася Серпінська, президент Асоціації зоозахисних організацій України.

Після вбивств тварин жителі Харкова вистоювали довжелезні черги, щоб поставити свій підпис на захист тварин. В Олександрії студенти намагалися втопити маленьке щеня, а після невдалих спроб задушили його, розчленили і вивчали анатомічну будову. В Луцьку кота піддали тортурам у мікрохвильовій печі, морозильній камері та пральній машині за те, що не привчився до лотка.

Володимир Борейко зазначає, що ст. 89 Адмінкодексу та ст. 299 Кримінального кодексу України не діють. Вони написані задовго до прийняття Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» у 2006 році, тому з ним не взаємодіють.

Обидві статті схожі одна на іншу, при тому, що адміністративна карає за вбивство тварини, а кримінальна – ні. До того ж ніде в законодавстві чітко не прописано, що саме мовою юристів буде вважатися «жорсткими методами» та «хуліганськими мотивами».

За ст. 89 Адмінкодексу України мають право складати протоколи тільки громадські та державні інспектори з охорони навколишнього середовища. Але тільки  відносно диких тварин. Хто може займатися справами домашніх та безпритульних тварин у даному Кодексі не зазначено. Саме тому прогнозується презентація нового проекту захисту тварин на початку 2017 року. Володимир Борейко обіцяє, що лобіюватиме його у Верховній Раді, та очікує підписання депутатами.

Світлана Тартасюк, Київ, Громадське радіо

Читайте також: Від 3 400 гривень штрафу до 8 років тюрми. Деталі зоозахисного законопроекту