Дітям-чорнобильцям влаштували благодійний показ мультиків, створених дітьми

Фестиваль анімаційних мультфільмів для дітей і зроблених дітьми виник чотири роки тому. Ідея з’явилася у журналістки Анастасії Симухи спільно із головою Деснянської організації Товариства Червоного Хреста Валентини Романюк.

«От придумали такого віслючка «МУЛ» — це віслючок маленький. «МУЛ» і в кінці «Я» — мультик і я. Такий логотип нашого фестивалю», — зазначає Валентина Романюк.

Надихнули їх діти із обмеженими можливостями. Під час волонтерства у будинку для людей з інвалідністю організатори фестивалю зрозуміли, що діти більше за солодощі потребують емоцій та нових вражень. Таким чином вирішили зібрати мультики, створені дітьми, і показати їх дітям. За перемогу боролися творці цікавих ідей до 18 років.

 «От мені дуже сподобалося декілька переможців. Через те, що вони були озвучені маленькими дітьми. І це настільки приємно чути. Тобто це такі цікаві інтонації, голоски ці маленьких дітей. І плюс воно дуже красиво зроблено. Тобто це пластилінові мультфільми», — розповідає Анастасія Симуха.

Вперше до учасників фестивалю приєдналася Дитяча анімаційна студія «Крок». За словами її керівника Юлії Овчаренко, у них справжня «школа чарівників», де навчають дивитися на світ навколо себе. Ідеї творців народжуються іноді просто у школі. Учням не обов’язково вміти ідеально малювати чи ліпити з пластиліну. Багато мультфільмів створюється просто із сірникових коробок або із стаканчиків чи станочків для гоління. У дітей завжди вистачає фантазії, кажуть організатори.       

«От у нас один із мультфільмів «Школа» має десь 12 міжнародних нагород. Там абсолютно звичайна тема, наприклад. Але як вона цікаво подана. Діти — це ніби такі різнокольорові кульки, а вчитель — це такий чорний кубик. Він веде урок, і всі діти теж стають чорними кубиками. Потім вони всі однакові, а потім на перерві всі знову стають різнокольоровими кульками. І після уроків вчитель, цей кубик, виходить і теж стає якимось таким різнокольоровим персонажем», —  каже Юлія Овчаренко.

Цього разу гран-прі фестивалю отримав мультик «Як завести кошеня» Дніпровського дитячо-юнацького кіноцентру «Веснянка». Кращими анімаційними фільмами визнано «Крабова перлина» (Україна), «Про дракончика Ендрю та його бабусю» (Росія), «Синя птаха» (Сербія). Так відбувається спілкування та обмін досвідом між мультиплікаторами із різних країн.

«Мне больше всего понравился «Невідомий світ» потому что там было всё круто, там всё монтировано. Эта девочка – это наша подружка Катя, с нашей школы 256-ой. Она тоже с нами ходит на мультики и мы с ней проводим время. Потом мне нравится там большое дерево. Оно такое красивое, страшное, но мне больше всего не нравится вот этот, который летает», — ділиться враженнями четвертокласник.

Для дітей-чорнобильців склали програму ігор та конкурсів. Всі отримали солодкі подарунки, дитячі журнали та повітряні кульки, а головне — задоволення від перегляду креативних сюжетів своїх однолітків. Письменниця Оксана Шпортько подарувала маленьким глядачам власні книжки.

«Я написала книжку і видала цього року «Мандаринчик і його рецепт щастя» і в мене уже була задумка про те, що варто було б створити мультфільм для діток. Можливо, за мотивами цієї книжки. І ось була дуже щаслива, коли у мене випала нагода саме познайомитися із цим фестивалем мультфільму «МУЛЯ» для дітей. Наскільки я була вражена, коли виявилося, що цей фестиваль був створений самими дітьми. Тобто кожен мультик окремо був створений командою дітей. І тут настільки багато проявлено і креативу їх, і творчості. І я зрозуміла, що талант в принципі не має віку. Абсолютно. Головне, щоб горіли очі, щоб хотілося створювати щось і доносити до свого глядача ідею», — говорить Оксана Шпортько.

Минулого року, щоб масштабувати благодійні покази, організатори розсилали анонси, запрошували волонтерів для реалізації подій на місцях, надавали їм сценарії та відеоматеріали для дитячого свята. Вдалося провести фестивалі в Музеї ім. Рєпіна, у Харкові та Коцюбинському. Зібрали навіть у патріотичному клубі дітей із лінії фронту на Сході України. 

 

Світлана Тартасюк з Києва. Громадське радіо